КУЛИК — ТЛУМАЧЕННЯ
КУЛИ́К а́, ч.
Невеликий птах родини сивкоподібних з довгими ногами та довгим дзьобом, що живе на морських узбережжях та в заболочених місцевостях.
Приклади
- Усякий кулик до свого озера привик. (прислів'я)
- В цей буденний робочий день на Дінці було безлюдно, і на піщаних плесах тепер гуляли, пересвистуючись, маленькі сірі кулики. (В. Собко)
- Обоє не спали. Слухали, як хлюпотiла рiка, як квилив кулик на далекiм озерi. (Ю. Мушкетик)
- Чого так сильно зажурився.., Зовсім охляв і занудився, Мов по болотові кулик? (І. Котляревський)
- – Що се, – кажу, – пане Якове, надувсь, мов кулик на вітер? (Марко Вовчок)
КУ́ЛИК а, ч.
Зменш. до куль.
Приклади
- На покрівлі дома [дому] чорніли дірки, стриміли розкудлані кулики, підняті вітром. (І. Нечуй-Левицький)
- Косять очерет здебільшого взимку, коли заплаву скують морози; накосивши, в'яжуть у тюки, в кулики. (О. Гончар)
- – Полола і копати помагала [Галина Петрівна]. А недавно кулики на полі розставляла. (П. Автомонов)
- А вікно – як осліпло. Наче його знадвору куликом затулили. (Григір Тютюнник)
Маленький мішечок; невеликий паперовий або поліетиленовий згорток, мішечок.
Приклади
- У своїх далеких родичів по материній лінії дістав [Сергій] кулик тютюнового бадилля, змішав його із сухим потертим листям та й поставив в коритчатку біля дверей. (Григорій Тютюнник)
- На вітряку її чекав кулик заробленого зерна, і він мав сильнішу владу над нею, аніж уся передвесняна краса. (М. Стельмах)
- Петро сидів на лавці і тримав поліетиленовий кулик з молоком. (із журн.)
куликів
Прикм. до кулик.
Належний, властивий кулику.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.