КУДИ — ТЛУМАЧЕННЯ

КУДИ́ присл.

пит. Уживається в питальних реченнях зі знач.: у яке місце?, в якому напрямку?. Приклади
  • Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (Т. Шевченко)
  • – Кого вибрали? куди? – почувши останнє слово, питає Мотря, висунувшись у вікно. – Мене вибрали, мамо, в управу! (Панас Мирний)
  • [Прочанин:] Скажи, де ти береш тут воду? Я піду та й наберу собі й тобі. Куди тут по воду йти? (Леся Українка)
  • – Ти куди? – запитав він, наздогнавши Уласа. – Провалився [на екзаменах]. Додому їду. (Григорій Тютюнник)
  • Я проходжу повз Ніну і чомусь питаю: – Куди це Олька побігла? А вона відводить від мене свій глибокий погляд і раптом рече: – Не кажи на неї Олька, треба казати Олечка або ж Олюнька! (Ю. Покальчук)
Уживається в питально-окличних реченнях, коли намагаються затримати, спинити когось, щось де-небудь. Приклади
  • – А куди, руда? – кричить Грицько на овечку, що одрізнилась од отари. (Панас Мирний)
  • Він пожбурнув ціпком у корову, що паслась на межі. – А-а, ти, бісова худоба, бодай тебе вовки з'їли!.. А куди!... (М. Коцюбинський)
  • Мінометники в радісному запалі ринули до воріт, на ходу заряджаючи протитанкові гранати. – Куди? – перепинив бійців старший лейтенант. (О. Гончар)
  • – Куди це? – дід роззявився і дивився на мене порожнім поглядом. (С. Андрухович)
у сполуч. з част. не. Указує на те, що дія, рух, виражені відповідним дієсловом, спрямовані на будь-яке місце, у будь-якому напрямку. Приклади
  • Ого! гроші такий крам, що куди не поткнись, скрізь до них ласих повно. (М. Коцюбинський)
  • – Куди шматок хліба не пожене чоловіка, – вслід переселенцям, ні до кого не звертаючись, промовив Лесь Якубенко, думаючи і про чужі, і про свої шляхи строкаря. (М. Стельмах)
у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні речення місця (нерідко в поєднанні зі словом-відповідником туди в головному реченні). Приклади
  • Куди голова задумала, то туди й ноги несуть. (Номис)
  • Пливуть собі [запорожці] та співають; Рибалка літає, А попереду отаман Веде, куди знає. (Т. Шевченко)
  • Здалека чути переплеск весла, Падуть листки пожовклі і червоні І тихо плинуть по холоднім лоні Туди, куди і молодість пішла. (М. Рильський)
у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні додаткові речення. Приклади
  • Він знав, куди Варка прати ходила, туди він саме прийшов і сів над водою, на березі, на камені. (Марко Вовчок)
  • Чоловік дав завдаток, розказав, куди завезти ялинку, і пішов. (М. Коцюбинський)
  • Насамкінець скромно поцікавився [старий Йонеску], звідки подорожує і куди держить путь поважна іноземка. (Ю. Смолич)
  • Зникали сили, тижні і вокзали, ніхто не знав, куди нас завезуть. (І. Гнатюк)
у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні означальні речення. Приклади
  • На другий день голосила по селу чутка, що прошлої [минулої] ночі якісь страшидла .. убрались до голови в хатину, де він спав і куди ніколи нікого не пускав. (Панас Мирний)
  • Соломія й сама думала про ті сторони, куди закликав Іван. (М. Коцюбинський)
  • Боплан дивився .. в бік лісу, куди подалися запорожці. (О. Довженко)
неознач., розм. У якесь місце, у якомусь напрямку; куди-небудь. Приклади
  • Пішли під землю темнотою, Еней все щупався рукою, Щоб не ввалитися куди. (І. Котляревський)
  • – Може, ти хочеш зо мною куди полетіти? – спитала у Павлуся Лелія. (Леся Українка)
  • Треба скриню забрати, а тоді вже чи в суд, чи куди. (А. Головко)
  • Збудився від того, що заболіло йому у вусі раптом, і так заболіло, що аж свічки в очах засвітилися, і хміль увесь не знати куди й дівся. (І. Андрусяк)
у сполуч. з част. от, он, розм. Саме в цьому напрямку; туди. Приклади
  • – От би куди стрілу пустити! – подумав він. (Панас Мирний)
  • – Я піду межи ті нещасні люди, працею котрих всі жиють .. От куди я піду. (М. Коцюбинський)
  • Еге, он куди воно зайшло!.. Співчувають не йому, а душогубцеві. (М. Стельмах)
у знач. част., розм. У сполуч. з прикметниками або прислівниками вищого ступеня порівняння означає: значно, набагато, незрівнянно, далеко. Приклади
  • Чоловік мій куди далі, то все хмурніший ходить, аж мені серце болить. (Марко Вовчок)
  • В науці Матвій куди за неї сильніший.... (С. Васильченко)
  • Терикон стояв зовсім близько, ніби ще одна трибуна, куди вища і грандіозніша за споруди стадіону. (В. Собко)
  • Вона була непоказна собою, маленька, чорнява, зодягнута простенько, .. молодички одягались куди вишуканіше. (В. Земляк)
  • Куди цікавіше натягнути гетри і гуляти топлес разом з іншими Оподельдоками. (Любко Дереш)
у знач. част., розм. Уживається нерідко в сполуч. з підсил. частками уже, ж, там, тут, щоб висловити сумнів у можливості чогось. Приклади
  • Стара пані була не що, сумирна собі, – може, тому, що вже благенька була, .. так куди вже бійка! не на умі. (Марко Вовчок)
Уживається, щоб висловити сумнів у чиїхось силах, здібностях, красі і т. ін. Приклади
  • Кирило почав оборонятися, тілько куди ж йому проти сили. (Панас Мирний)
кому до кого. Не можна й порівнювати когось із кимось. Приклади
  • – Куди мені старій до вас молодих? – одказує Параска. (Панас Мирний)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.