КУДИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) за течіє́ю (по течії).

Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх на краще; не протидіяти. Приклади
  • пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче [краще] пливи, куди вода несе (П. Куліш)
  • [Олеся:] Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться [сповниться], тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький)
  • Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся [у крадіжку], зав'язав сумнівні знайомства, заплутався… і поплив за течією (В. Козаченко)

що куди́ й до чо́го.

Як повинно бути, як потрібно. Приклади
  • Порядкує [княжна] і сама не знає, що куди і до чого; далі якось зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки, да й розлила по всій скатерті (П. Куліш)

куди́ попа́ло.

У всі боки; врізнобіч. Приклади
  • Вершники вже бігли там і там, куди попало (А. Хорунжий)
Не обираючи місця; будь-куди. Приклади
  • Заверещить [Кость] тоненько-тоненько, зажмуриться і біжить куди попало. А все-таки не плаче! (В. Винниченко)
  • Вони не раз падали долілиць куди попало, рятуючись від авіації (О. Довженко)
  • Задравши голову, кляла [Килина Іванівна] і плювала куди попало (Панас Мирний)
  • Мемет колов куди попало, з нестямою смертельно ображеного і з байдужістю різника (М. Коцюбинський)

не зна́ти, куди́ діва́ти / поді́ти (ді́ти) о́чі [від со́рому].

Дуже соромитися, перебувати в незручному становищі перед ким-небудь у зв'язку з провиною, осудом і т.ін. Приклади
  • Він і не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід та швидше меж [між] народ… (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Жартам і сміху не було кінця. Центром їх, розуміється, була Маруся; вона, бідна, буквально не знала, куди очі дівати (Г. Хоткевич)

куди́ там.

Уживається для вираження незрівнянності, високої оцінки кого-, чого-небудь. Приклади
  • Та сама прикарпатська погода, яка вельми багата на різні сюрпризи, а що вже норовлива — куди там найхимернішій жінці (М. Ю. Тарновський)
Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Ну, Харитоне Макаровичу, як наші дошки? Пригодилися? — Ого, ще й як! Такі двері поробили! Куди там! (Ю. Мокрієв)

куди́ і во́рон кісто́к (ко́сті) не зано́сить.

Дуже далеко, в найвіддаленіше місце. Приклади
  • куди́ во́рон і кісто́к не зано́сить. — Ой, бійся скуки, Нінко!.. Вона, як необ'їджений кінь, може завести тебе в такі нетрі, куди ворон і кісток не заносить (С. Добровольський)
  • куди́ й во́рон не занесе́ ко́сті чиї. — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світу, куди й ворон не занесе кості твоїх знайомих (І. Нечуй-Левицький)
  • Навколо дрімуча тайга. Це найвіддаленіші нетрі, не схожі ні на що на світі, звірині заповідники, ті місця, куди, як говорили в старі часи, і ворон кісток не заносить (О. Довженко)

кат зна що (як, куди́ і т.ін.), зневажл.

Не те, що треба; не таке, як треба; не так, як треба; те, що викликає осуд, подив і т.ін. Приклади
  • Ану, думаю, зв'яжу я його [півня] краще, бо та Варка.. кат зна як зв'язала (Марко Вовчок)
  • Гнат не хотів, щоб кат зна що варнякали про нього. Тому вирішив усе нишком владнати [висватати Марту] (М. Стельмах)
  • — Ти кат зна що верзеш,— сказала Олеся (І. Нечуй-Левицький)

ні́де (ні́куди, нема́ куди́) пра́вди діва́ти / ді́ти.

Треба сказати відверто; безперечно. Приклади
  • ні́де пра́вди схова́ти. Батько завсігди казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось (Б. Грінченко)
  • Нема де правди діти, а до роботи я не дуже то здатна..,— жартувала Тодозя (І. Нечуй-Левицький)
  • [Виборний:] Нігде [ніде] правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж [заміж] вийти, без приданого (І. Котляревський)

хто куди́ [ба́чив (попа́в)].

У різні боки; урізнобіч. Приклади
  • На паровозі бійка. На страшному льоті посипались солдати з вагонів, хто куди. Летить поїзд (О. Довженко)
  • — Учні розбігалися хто куди — на подвір'я, на вулицю… (М. Понеділок)
  • Хлопці поховалися в кущі й відстрілювалися деякий час, але коли свист отамана дозволив утечу, всі порскнули хто куди бачив (Г. Хоткевич)
  • Тут… усі рушили із-за стола, та, хто куди попав, мерщій надвір дивитися, як будуть танцювати (Г. Квітка-Основ'яненко)

куди́ [ті́льки] душа́ забажа́є (захо́че і т.ін.), зі сл. піти́ і под.

Будь-куди, куди завгодно. Приклади
  • — А після лиману? Ще кудись були наміри [податися]? — Без намірів. Куди душа забажає… Галасвіта (О. Гончар)
  • — Ти ж, Марино, не панщанна, ти московка, вольна. Знялася б з місця й полетіла, як та птиця, куди тільки душа забажає (І. Нечуй-Левицький)

куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко.

Скрізь, усюди. Приклади
  • Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко)
  • Довелося [опришкам] лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич)
  • Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко)

куди́ но́ги несу́ть / Понесу́ть, перев. зі сл. піти, втіка́ти і т.ін.

У будь-якому напрямку, куди-небудь, не вибираючи дороги. Приклади
  • Кожний тільки й думав, щоб вихопитися з оцього жахливого крутіжа й втекти, куди його ноги понесуть (Б. Лепкий)
  • Ледве дочекавшись зміни, Надійка вибігла на вулицю і пішла тротуаром так, без мети, просто куди ноги несли (В. Козаченко)
  • Я був битий і словами і своїми власними думками! Отож утікав від цих побоїв, куди ноги несли (Л. Мартович)

[там (туди́ і т.ін.)] куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т.ін.), ірон.

Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Приклади
  • — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах)
  • Стражник продовжував уперто дивитися на Лук'яна, а губи мало не казали: Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить! (П. Панч)
  • [Синявін:] Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле)
  • Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр. присл.)

ні́де (нема́є куди́, ні́куди) діва́тися / ді́тися.

Немає іншого виходу; не можна інакше. Приклади
  • Всі кажуть: треба заплатить. Віддав я копу — ніде дітись (Л. Глібов)
  • Найшли [сестри] зілля, накопали І стали варити. Заплакали, заридали… А нема де дітись, Треба варить (Т. Шевченко)
  • — Він [Гальванеску] має робити вам операцію? —. .Дійсно, маленьку операцію… Однаково ж більше нікуди діватися (Ю. Смолич)
Треба сказати, визнати правду, істинно так. Приклади
  • — Що ж будем діяти: змекавсь, злякавсь, нігде дітись. Ніколи тепер переполох виливати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Нікуди діватись, випиваю, бо як тебе частують, то треба ж не по-песьки, по-чеськи (Марко Вовчок)

куди́ [ж] тобі́, ірон.

Уживається для вираження подиву, захоплення або роздратування і т.ін. Приклади
  • Шкода з тобою розмовляти, Даремно час теряти,— Ти — Жук, а я — Бджола, Прощай — і загула. Куди тобі! Яке казання вдрала,— Промовив Жук: — розумна дуже стала! (Л. Глібов)

куди́ ж пак.

Уживається як категоричне заперечення висловленого. Приклади
  • — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчитись — так куди ж пак (Ю. Збанацький)
  • — Чого ти скубешся? — з плачем вимовив Чіпка.— Постій, я бабусі скажу — вона тобі дасть! - Боюсь я твоєї бабусі,— куди ж пак! (Панас Мирний)

куди́ не кинь (не глянь).

У всіх відношеннях, з усіх боків. Приклади
  • — Городок наш — так собі городок, нічого. Мій батько казав, що колись по ньому проходили полковники та сотники,— так куди не глянь, славне військо, як той мак червоний (Марко Вовчок)
  • І війська мав свого чимало, І грошиків таки бряжчало, Куди не кинь був Турн царьок (І. Котляревський)

куди́ воно́ йде́ться.

Як буде. Приклади
  • А з неділі в Князівці ярмарок… Якщо й отут, на велелюдді, не дізнатись, не розторопати, що воно діється та куди воно йдеться, то вже де ж тоді! (А. Головко)

де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь і т.ін.).

Скрізь, усюди. Приклади
  • — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко)
  • Де не обернешся — все на тебе незнакомі [незнайомі] очі блискотять… (Марко Вовчок)

де (куди́) діва́ти (діва́тися) / ді́ти (поді́ти) себе́; де (куди́) поді́тися, зі сл. не зна́ти.

Чим зайнятися, щоб уникнути нудьги, апатії, бездіяльності і т.ін. Приклади
  • Максим не знав, де подітися, що з собою робити в такім клопоті (В. Стефаник)
  • Першу зиму Олені було так тяжко і так сумно, що вона не знала, куди подітися (Григорій Тютюнник)
  • Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гомірними вулицями (В. Кучер)
  • Не знаючи… куди себе подіти, Раїса бігла до своєї матушки (М. Коцюбинський)

куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т.ін.) о́ком.

Кругом, скрізь, усюди, де тільки видно. Приклади
  • Веселяться гори аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом — запасками, фустками [хустками] жінок та дівчат, білими сорочками косарів (Г. Хоткевич)
  • І куди не глянеш оком, біло все кругом (В. Сосюра)
  • Куди не кинь оком — степ, голий, дзвінкий і вітряний (М. Чабанівський)
  • — Оце й Московщина починається,— сказав хтось.— Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь (Панас Мирний)

куди́ твоє́ (рідко ва́ше) ді́ло, ірон.

Уживається для вираження незвичайності чогось, захоплення чи здивування ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Е,— скажете ви, то ж большак [великий шлях]. Шлях, куди ваше діло. Ви спробуйте попід вербичками, по отій крутій дорозі проїхати. Ото штука! (О. Ковінька)
  • Купив [Юхим] лоша.. І вже так його кохав, так доглядав, що куди твоє діло (Григір Тютюнник)
  • — Не всяка риба годиться, щоб її в'ялити.. А от в'ялений лящ — куди твоє діло, можна бочку пива випити з одним хвостом (Є. Гуцало)
  • — Вийшла в тамбур подихати, коли бачу — він на пероні. Не у спецівці.., а в гарному коверкотовому костюмі, в сірій кепці, з чемоданчиком — куди твоє діло! (Ю. Мушкетик)

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти.

Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Приклади
  • не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети)
  • Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томч)
  • Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський)

де (куди́) не поверну́тися.

Скрізь, усюди. Приклади
  • Вже ворог оточив дороги, куди не повернись (В. Сосюра)
  • Де не повернеться [козак заможний Клим], вона [доля] усюди з ним (Л. Глібов)
  • Ті пишні великі очі так і сяють передо мною, як вечірня зоря, куди не повернуся (І. Нечуй-Левицький)

куди́ не глянь.

Скрізь, усюди. Приклади
  • І куди не глянь, все було всипане росою, неначе жаринками, що вночі міняться і ворушаться над нами, тримаючися вітром на небі до самого ранку (Т. Осьмачка)

куди́ (рідше де) [й] о́ко (рідше зір і т.ін.) сяга́є (рідше дістає́ і т.ін.).

На всьому просторі, до самого обрію; скрізь. Приклади
  • Навколо, куди сягає зір, — все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети)
  • Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко). Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький)
Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. Приклади
  • як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а… нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська)
  • Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький)
  • І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня)

куди́ о́чі [ба́чать (ди́вляться, спа́ли і т.ін.)], зі сл. іти, бі́гти, тіка́ти і т.ін.

Не вибираючи шляху, в будь-якому напрямі; будь-куди, навмання. Приклади
  • Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (Марко Вовчок)
  • В важкі хвилини скорбі [скорботи] та недуг Я тихо йшов, куди гляділи очі (А. Кримський)
  • Як побачила вона, що вже на волю пускають,— бігти кинулася, куди очі спали,— насилу її зловили (Марко Вовчок)
  • Іноді після роботи я не йшла додому, я йшла куди очі дивляться. Тоді городяни здивовано оглядали мене (М. Хвильовий)
  • [Килина:] Я крадькома вийшла з кімнати і пішла куди очі дивились (М. Кропивницький)
  • Він правильно вирішив: треба збирати лахи і тікати, не оглядаючись, куди очі бачать (В. Дрозд)
  • З диким гиком ударився [Марко] тікать, куди бачили очі (С. Васильченко)
  • — Я проведу тебе додому,— сказав Микола.— Не хочу додому. Ходімо, куди очі бачать,— відповіла Софійка (В. Москалець)
  • Він, швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав (І. Котляревський)
  • Надворі мороз лютів; Хлопчик плентав куди очі, Весь посинів та тремтів (П. Грабовський)
  • Я був за селом, ішов куди очі, як у тумані (Олена Пчілка)

куди́ не ки́нься.

У кожному місці, всюди. Приклади
  • До самого вечора бігала Марія в клопотах. Куди не кинься — скрізь треба просити, позичати, благати (І. Цюпа)

[і] куди́ о́чі диви́лися чиї, ірон.

Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу допущеної помилки; як могло статися. Приклади
  • — ..І куди мої очі дивилися на той час, що не бачили, куди рука лізе, а нога ступає? (Григорій Тютюнник)

куди́ о́чі поведу́ть кого і без додатка, перев. зі сл. іти і под.

У будь-якому напрямі, тільки б не залишатись на тому самому місці; будь-куди. Приклади
  • [Микита:] Ну, Марусе, коли й ти вже не ймеш мені віри, то піду я, куди очі поведуть (М. Кропивницький)
  • Закликав його [батько] і сказав: — Більше тебе не хочу і видіти. Йди, куди очі поведуть… І прогнав сина (Три золоті сл.)
  • — Іду я собі геть, куди мене очі поведуть (Казки Буковини..)

так куди́ [ж пак].

Уживається для вираження незгоди з чим-небудь, заперечення чогось. Приклади
  • — Ну, так! Придбаєш, дочко, свекруху на весь світ…— Та то, може, вона вам, мамо, так на перший погляд здалася,— одказує Галя.— Так куди!.. Кинулась Явдоха в жаль та сльози (Панас Мирний)
  • Шрам не раз починав говорити, так куди! Голос той так і покриває слова його (П. Куліш)
  • — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчились — так куди ж пак — ми й так уже письменні (Ю. Збанацький)

ста́рший, куди́ пошлю́ть.

Той, хто виконує незначні послуги, бігає, ходить кудись; побігач. Приклади
  • ..йому доводиться виконувати ще й безліч дрібних доручень, бути якраз отим старшим, куди пошлють (О. Гончар)

куди́ круть, куди́ й верть.

Дуже непослідовний, нестійкий. Приклади
  • Реалізм… автора куди круть, куди й верть, та й заїхав назад до старого ідеалізму (І. Франко)

куди́ ві́тер ві́є (дме).

Що трапилося; в чому справа. Приклади
  • Паляничка ще не добрав, куди воно вітер дме, тому вибирав тепер слова обережні, моргаючи своїми мавпячими очима (М. Чабанівський)

куди́ метну́в!

Уживається для вираження здивування, сумніву щодо здійснення якихось намірів, досягнення успіху і т.ін. Приклади
  • [Староста:] Всіх чортів зібрать, щоб помогли мені причарувати до себе Бондарівну! [Герцель:] Ой, ой, ой! Куди метнув! (І. Карпенко-Карий)
Уживається для вираження захоплення чиїми-небудь намірами або вчинками. Приклади
  • Таку посаду посів! Чи бач куди метнув! (З газети)

куди́ не пода́йся.

Скрізь, з усіх боків. Приклади
  • — І чеберяв би далі, та, куди не подайся — усюди стіни заважають [на печі]! (М. Стельмах)

хоч куди́.

Гарний, чудовий, прекрасний. Приклади
  • Івась парубок — хоч куди! (Панас Мирний)
  • Однак дійшла [Бондариха] до думки, що вона ще молодиця хоч куди (М. Стельмах)