КТИТОР — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КТИ́ТОР а, ч.

Особа, на кошти якої побудований або прикрашений (іконами, фресками, предметами прикладного мистецтва) православний храм або монастир. Приклади

Не його рiч туди пальцi пхати. Його дiло церква. Але Кочубея послухав, бо вiн вiдомий ктитор i благодитель [благодійник] святих Божих церков. (Б. Лепкий)
Вона .. з дзвінким сміхом підняла високо на простертих руках княжого первенця, Данила: – Ти будівничий міст, ктитор церков, трисвітле сонечко народу! (К. Гриневичева)

Церковний староста; титар. Приклади

Гетьман .. підступив до владики, поцілував хрест, прийняв від старого ктитора хліб-сіль і передав старшині. (А. Чайковський)
Зі свічкою у церкві ктитор. (Е. Андієвська)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.