КРІПАЦТВО — ТЛУМАЧЕННЯ

КРІПА́ЦТВО а, с., іст.

Система суспільних відносин у добу феодалізму, за якою поміщик мав право на особу, працю й майно підлеглих йому селян-кріпаків; кріпосне право. Приклади
  • Він зріс у кріпацтві, знав, що й батько й дід його були кріпаками, і не міг собі уявити, щоб на світі були якісь вільні люди, опріч панів. (А. Кащенко)
  • Повіки спустились на очі, і очі дивляться в себе, в минуле, в кріпацтво, в свого батька-небіжчика, що бачив запорожців. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Років двадцять там не буде кріпацтва, а якщо отримаєш козацький наділ, то взагалі будете вільні.... (В. Малик)
  • Зляканий польський генерал видав прокламацію про ліквідацію кріпацтва. (Р. Іваничук)
Збірн. до кріпа́к1. Приклади
  • Пустіли панські маєтки, руйнувалися великі господарства, а кріпацтво і голе й голодне стояло серед тієї великої руїни і не знало, що йому робити, за що узятися, до чого свої вільні руки приложити. (Панас Мирний)
  • Лише з вуст простого народу, кріпацтва, доходило до мого слуху співчуття. (з мемуарної літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.