КРИЧУЩИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КРИЧУ́ЩИЙ а, е.

рідко. Дієпр. акт. до крича́ти 1. Приклади

Я бачу криваві, кричущі роти Катованих і ґвалтованих. (М. Рильський)
Вона квапилася упорати на ніч корови і кричущі поросята. (Т. Осьмачка)
Він одчинив передком черевика двері і бережно, як кричущу, вередливу дитину, несе перед себе самовар. (Б. Антоненко-Давидович)

у знач. прикм., перен. Який викликає крайнє незадоволення, обурення; неприпустимий. Приклади

Хіба заснеш, коли на десять кварталів такий гармидер і ґвалт? .. Яке кричуще порушення правил додержання громадського супокою і тиші! (Ю. Смолич)
Борис під час дуже відповідального досліду припустився кричущої необережності. (І. Муратов)
Він говорив з годину, подавав багато прикладів кричущого нехтування, просто аж ніби вказуючи пальцем на таких негідників. (І. Жиленко)

у знач. прикм., перен. Який впадає в око, привертає до себе увагу; крикливий (у 4 знач.). Приклади

Панфутуристичний рух, розпочатий бучними сигналами “Семафора в майбутнє”, худенькою газетою “Катафалк мистецтва”, кричущими афішами з розсипаними увсебіч знаками оклику, .. анітрохи не налякавши мистецтва своїми катафалками, никнув і розпадався. (М. Бажан)
Їхні [па#нків] кричущих кольорів ірокези аж парували у вокзальному теплі. (Ю. Андрухович)

Див. кричу́що.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.