КРИЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Видавати крик; волати, галасувати (у 1 знач.). Приклади

У балці стало щось кричать. (Т. Шевченко)
Вічно товчуться [у заїзді] оті створіння [люди], кричать, метушаться і смітять. (М. Коцюбинський)
Вороги металися в паніці серед соняшників.., кричали, вили. (О. Довженко)
Учителеві стає страшно, йому хочеться кричати, кликати, але голос застряє в горлі. (Є. Гуцало)
Від напруги хотілося кричати. Кричати, поки увесь ляк цього місця не зійде нанівець. (Любко Дереш)
Все кричало в ній протестом, і жалем, і розпачем. (О. Гончар)

Голосно плакати; ридати, голосити. Приклади

Жінки, порозпускавши коси, Розхристані і без свиток, .. По мертвих жалібно кричали. (І. Котляревський)
Воно [дитя] сповитеє кричало У холодочку за снопом. (Т. Шевченко)
Дитина, чую, аж із шкури вибивається, кричить.... (Панас Мирний)
І раптом крик: чиїсь діти кричать. (Є. Кротевич)
Дівчинка міцненька й обіцяє бути добрим промовцем – дуже дзвінко кричить. (Д. Гуменна)

Видавати пронизливі звуки (про тварин, птахів). Приклади

Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють. (Т. Шевченко)
Цілими днями люди й худоба ковтають гарячу степову порохняву. Кричать верблюди. (О. Гончар)
З долини кричав деркач. (М. Вінграновський)
У скверику птицi кричать оглашенно. I сонячнi хвилi вiдносять трамвай, щоб вiн не теленькав отут, над душею. (І. Жиленко)
Кричали по дворах півні, яких полишали поліщуки в надії, що скоро повернуться. (К. Мотрич)
Вітер свистів у вухах, а над головою кричали ворони. (Ю. Винничук)

перен. Гучно, пронизливо густи, свистіти (про гудок, сирену і т. ін.). Приклади

Вона [сирена] кричала методично, важким ревом пробиваючи пелену туману. (Ю. Яновський)
Кричать гудки, мов сурми бою, і трактор владною ходою у полі чорну ріже путь. (В. Сосюра)
Десь унизу, на Дніпрі, кричали теплоходи. (О. Бердник)
Навіть у вагоні було легше, бо там стукотіли колеса, кричав паровоз, кудись тебе везло, щось змінювалося довкола. (П. Загребельний)

що. Дуже голосно щось говорити, вигукувати, горланити. Приклади

– Слава гетьманові України, слава батькові Хмельницькому! – кричить товпа і приглушує і музику, і гул народу. (А. Чайковський)
Сьогодні парубки .. не кричать своїх пісень на вигоні, бо будень. (Грицько Григоренко)
Кричали друзі незнайомі Слова вітання в темноту. (М. Рильський)
На білому снігу зачорніли постаті бійців, вони бігли і кричали “ура”.... (Григорій Тютюнник)
Парубок іще щось кричав, але його ніхто не слухав. (В. Нестайко)
Вона любить далеко висовуватися з вікна, навіть якщо на вулиці лютий мороз, і кричати в обличчя перехожим якусь абракадабру. (І. Карпа)

Дуже голосно звертатися до кого-небудь із закликом, попередженням і т. ін. Приклади

А серед базару Стоїть Гонта з Залізняком, Кричать: “Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись!”. (Т. Шевченко)
[Слуга (кричить до народу):] Гей, слухайте, вона нас проклинає! (Леся Українка)
Шестеро уланів налетіли на Остапа. – Остапе, Остапе, не давайся! – кричав Тарас, врубуючись в гущу ляхів. (О. Довженко)

на кого і без дод. Із криком лаяти кого-небудь; гримати. Приклади

Не той голова, що дуже кричить, а той, що вміє навчить. (прислів'я)
Наум сердиться, кричить на жінку, що йому не помага. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Та чого ж ви, дідусю, злякались? Я ж на вас не кричав, не грозив. (І. Франко)
– Ти чого не на роботі? – Бачиш? Хліб печу, – А робота на полі хай сама робиться? – Не кричи. Ти не в лісі. (Григорій Тютюнник)
Він [батько] дуже розгнівався, навіть почав на мене кричати. Я його таким ніколи не бачила. (М. Руденко)

про кого – що, також із спол. що, перен. Настирливо й набридливо говорити, писати, повідомляти про кого-, що-небудь. Приклади

Кричите, Що Бог создав [створив] вас не на те, Щоб ви неправді поклонились!... (Т. Шевченко)
Це був він, Марко Баніт, про якого по всьому місту кричали барвисті афіші. (Д. Ткач)
Найбільший в Європі канал, в газетах про нього кричимо, і така неувага до .. людей.... (О. Гончар)

перен. Виразно виділятися на загальному тлі, привертати чию-небудь увагу. Приклади

Я .. не дбав.., щоб вона [ідеологія] у мене кричала з творів, вважаючи це за нехудожній .. спосіб пропаганди. (С. Васильченко)

Приваблювати, спокушати покуштувати. Приклади

Матрос .. подивився на .. вітрину, звідки кричали смачні пиріжки, ковбаси та інші принадні речі. (І. Микитенко)

Виразно свідчити про щось. Приклади

– Та невже? От я ж їй дам!.. І хоч робота аж кричала, а Стручиха так і метнулась із двору. (Б. Грінченко)
Твоя ноша [одяг] кричить кождому, що ти мужик. (Л. Мартович)
Вся моя поведінка кричала про безумне захоплення ним. (Ірина Вільде)

КРИЧА́ТИ чу́, чи́ш, недок.