КРЕСАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КРЕСА́ТИ крешу́, кре́шеш, недок.

що, чим, рідко чого і без дод. Добувати іскри, вогонь за допомогою кресала, запальнички і т. ін. Приклади

Тухольці кресали огонь і розкладали огнища. (І. Франко)
Юхим зараз же почав кресати вогонь. (В. Винниченко)
Тимко задоволено блиснув у темряві зубами і почав кресати вогонь. (З. Тулуб)
Він одяг шапку і став кресати на губку. Іскра потрапила на сухеньке, губка почала затлівати. (Григорій Тютюнник)
– Я... вогню кресати не буду, я лише так.., – кліпав повіками Гнат. (І. Нижник)
Він поклав напівповну амфорку лігма додолу й заходився кресати вогню. (І. Білик)
Персонал салону краси, забувши клієнтів, кинувся навперебій пропонувати кожен свої [сигарети] та кресати запальничками. (Г. Тарасюк)

Ударяючись або вдаряючи чимсь об сталь, камінь, викрешувати іскру. Приклади

День і ніч стугоніли під вікнами ковані колеса возів, коні кресали копитами іскри. (О. Десняк)
Ось гукнули уже гаківниці, Крешуть іскру дворучні мечі. (Л. Первомайський)

що, у (об) що. Сильно вдаряти, бити. Приклади

Посліпли обоє од хвилі гарячої крові, що заливала їм очі, а все ж кресали бартку об бартку. (М. Коцюбинський)
Миттю кінь почув той тихий посвист – ось він вже на брамі камінь креше. (Леся Українка)
Як іще візьме Михайло дві шаблі в руки, а в зуби кинджал та як почне танцювати, кресати шаблю об шаблю. (Г. Хоткевич)
І пломеніє злотом нива, І крешуть молоти в метал. (П. Усенко)
Кресали каміння ковані чоботи. (О. Гончар)

що, перен., розм. Пристрасно, із запалом робити, виконувати що-небудь. Приклади

розм. Те саме, що бли́скати 1; спалахувати. Приклади

Залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременя. Приклади

За пояс лико одвічало, На йому [ньому] висів гаманець; Тютюн і люлька і кресало, Лежали губка, кремінець. (І. Котляревський)
Вдарено кресалом об гострий край і роздмухано іскру! (В. Барка)
Мар'ян кладе дрівця у піч, виймає з кишені кресало, кремінь і губку. (М. Стельмах)
Карпо Гнилоквас лапає долонею по кишені, шукаючи куриво, але згадує, що й кресало, й тютюн забувся взяти. (Є. Гуцало)
Їх очі стрілись на мент, як кремінь і кресало у злій боротьбі. (М. Коцюбинський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.