КРАЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

КРА́ЯТИ а́ю, а́єш, недок., що і без прям. дод.

Різати що-небудь на шматки, на частини; розрізувати, розтинати. Приклади
  • Грицько виніс із хати буханець хліба і краяв на кусні. (Л. Мартович)
  • Ватаг краяв ножем будзи, дав і Олексі ніж. (Г. Хоткевич)
  • Крають плуги для нового засіву Землю, від ран живоносних щасливу. (М. Рильський)
Різати що-небудь узагалі; тяти (у 1 знач.). Приклади
  • Поки ніж не крає, дерево не грає, А хто вріже глибоченько, тому заспіває. (Леся Українка)
  • Степан Аністратович підклав до курки кілька сизих павлоградських цибулин, а тоді поставив посеред столика високу степову паляницю, яку просто гріх було краяти ножем. (П. Загребельний)
  • В слизькій торбині важко схлипнула рибина, і знову тиша така густа, хоч ножем край. (М. Стельмах)
  • Вогняні ножі крають її тіло на мільярди часток. (О. Бердник)
перен. Вриватися, врізуватися в простір, у воду і т. ін. Приклади
  • Повітря .. крає гострий жіночий голос. (М. Коцюбинський)
  • Ось вже крають воду весла, Хвиля легко плеще в борт. (І. Муратов)
  • Архип .. спостерігає, як швидкі блискавиці, ламаючись у всіх напрямках, крають чорну пелену неба. (А. Шиян)
розм. Те саме, що кро́їти. Приклади
  • Кравець крає, як йому сукна стає. (Номис)
  • Пану чоботи він краяв Та купця корив і лаяв. (Я. Щоголів)

КРАЙ ю, ч.

Лінія, яка обмежує поверхню чого-небудь, а також те, що прилягає до цієї лінії; кінець (див. кіне́ць1 1). Приклади
  • – Бери, Іване, невід за один край та закидай, – порядкував пан. (Панас Мирний)
  • Він підбіг до краю покрівлі і скочив униз зручно й легко, як кіт. (М. Коцюбинський)
  • Відчувши величезну втому, сідає [Володимир] на край постелі. (О. Довженко)
  • Узвiз перед мостом було тiльки з одного краю вталовано, а з другого – лежала брилами свiжа земля. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Вона [пустеля] впирається в небо мертвотними жовтими тонами, і, здається, там і є край світу. (М. Стельмах)
  • Краєм думки тішив себе: може, то міліція по бандитах стріляла! (І. Муратов)
Верхній зріз стінок посудини, яких-небудь заглиблень і т. ін. Приклади
  • О. Хведор [Федір] зареготавсь, наливаючи горілки в чарку, аж горілка перелилась через край. (І. Нечуй-Левицький)
  • Упевнено дерлись [татари] на гори, .. ставлячи на край безодні ноги з певністю гірських мулів. (М. Коцюбинський)
  • А ранок наливає В прозору чашу, що країв не має, Рожевого цілющого вина. (М. Рильський)
Найвіддаленіша від центру частина якої-небудь місцевості; околиця. Приклади
  • Пункт спостереження й захисту знаходився під шматком паркану, як під щитом, що, вцілівши, стояв на самісінькому краю села. (І. Багряний)
  • Сюди, на край Галичини, вiн доплiвся з необхiдностi, а ця обставина – перша ластiвка банкротства моди та iдей. (Р. Андріяшик)
розм. Те саме, що шмато́к 1, 2. Приклади
  • Коли єсть хліба край, то й під вербою рай. (Номис)
  • От ми купимо будинок, Добрих коней, поля край. (Я. Щоголів)
чому. Закінчення, припинення якоїсь дії, стану. Приклади
  • Пора й перестати, бо є кінець сльозам, є край і лементові. (Панас Мирний)
  • [Гелен:] Люди не стихії, і лиху й гніву людському є край. (Леся Українка)
кому, чому і без дод. Закінчення чийогось життя; існування, смерть. Приклади
  • І зігнувшись під вагою, Хирна шкапа краю жде. (П. Грабовський)
  • Створення Верховного Суду в березні 1923 року поклало початок становленню та розвитку всієї судової системи України на чолі з її вищим органом, що поклало край існуванню революційних трибуналів, які право та законність підміняли лозунгами революційного правосуддя. (з газ.)
у знач. пред. Усе закінчено. Приклади
  • Крик нестримного відчаю вирвався з чиїхось грудей: – Край! Ми – оточені!!! (О. Гончар)
Те саме, що краї́на 1, 2. Приклади
  • В чужім краю звичаю не знаю. (прислів'я)
  • Усіх кличе [Остап]: – Ходім, браття, за край воювати! (Марко Вовчок)
  • Як щирі народу свого громадяни, За край ми повинні гадать! (П. Грабовський)
  • Після великоднього сніданку слід обов'язково викинути яєчні лушпайки до найближчої річки чи навіть струмка. Збігаючи вниз разом із водою, лушпайки неодмінно потраплять .. на край світу. (Ю. Андрухович)
Місцевість, область, район і т. ін., що мають певні природні та кліматичні особливості; сторона (у 3 знач.). Приклади
  • Легенький вітрець подихає з теплого краю. (Панас Мирний)
  • Звенигородський повіт – пишний куточок України, край садків. (І. Нечуй-Левицький)
  • Летіли понад морем раз лелеки до вирію, до південних країв. (Б.-І. Антонич)
  • Там журавлиний ключ летить, Озерний край вітаючи. (М. Нагнибіда)
тільки мн., у сполуч. з присв. займ. Про місцевість, у якій хтось проживає, з якої хтось походить. Приклади
  • Він мав заїхати в ваші краї і казав, що завезе Вам книжки. (В. Самійленко)
  • І Давид кинувся: – Що, встаєте [дівчата]? – Та ми до Вербівки брали квитки, бо до Ганівки ж дорого. А тут уже свої краї – пішки підемо. (А. Головко)
  • Тут [Галлія, Іспанія] .. безліч топонімів, які свідчать про довге перебування в цих краях слов'ян. (І. Білик)
Велика адміністративно-територіальна одиниця. Приклади
  • Зараз багато географічних назв Краснодарського краю мають татарське походження: річка Чолбаси – ківш води, Бейсу – головна річка. (Д. Білий)

КРАЙ прийм., з род. в.

Уживається при вказуванні на місцезнаходження предмета поблизу іншого; біля (у 1 знач.), коло (див. ко́ло2 1). Приклади
  • За морем степ, край моря степ, В степах волох з шатрами ходить. (Л. Боровиковський)
  • Хата була третя од кінця й стояла край вишневого садочка. (І. Нечуй-Левицький)
  • Там лірник сидів собі долі, – край нього Поводар, хлоп'ятко малеє. (Леся Українка)
  • Сини по наймах, по заробітках розійдуться. І знов сама, одна-однісінька, як трухлява верба край дороги. (А. Головко)
  • Край берега стирчала трухлява гілка, чорнильно-чорна. (В. Близнець)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.