КРАЯТИ — СИНОНІМІЯ
кра́яти (розм.) розрізати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо
кра́яти завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань
гайнува́ти (діал.)
завдавати сильних моральних страждань.
гри́зти (розм.)
же́рти (розм.)
згриза́ти (розм.)
змо́рювати
доводити до виснаження, знемоги.
кара́ти
завдавати мук, тортур.
мару́дити (розм.)
завдавати смутку, не давати спокою - про думки, почуття тощо.
му́лити (розм.)
не давати спокою.
му́ляти (розм.)
не давати спокою.
му́чити (кого)
поїда́ти (розм.)
проїда́ти (розм.)
спа́лювати
дуже хвилювати - про певні відчуття, переживання.
тиранізува́ти
зумисне завдавати моральних мук комусь.
ї́сти (розм.)
кра́яти чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо
батува́ти (розм.)
великими шматками.
кре́мсати (розм.)
пиля́ти
пилкою.
чи́кати (розм.)
чикри́жити (розм.)
перев. ножем, ножицями.
краяти
Словник синонімів Караванського
краяти О.
Словник синонімів Караванського
краяти ще раз
Словник синонімів Караванського
краяти чим
Словник синонімів Караванського
краяти чоло зморшками
Словник синонімів Караванського
краяти серце
Словник синонімів Караванського
краяти (серце)
Словник синонімів Караванського
краяти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
краяти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
краяти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
краяти
Мова – не калька: словник української мови
край указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось
бли́зько (род.)
уживається при означенні місця; біля, коло.
бі́ля (прийм., з род. в.)
уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко.
ко́ло
уживається на позначення місця із зазначенням особи, предмета, поблизу яких відбувається дія, хтось чи щось міститься, перебуває тощо; біля.
недале́ко (род.)
уживається при назві предметів, живих істот, на невеликій відстані від яких щось міститься, відбувається і т. ін.
неподалеку́ (род.)
те саме, що неподалі́к.
неподалі́к (род.)
уживається при позначенні тих предметів, осіб на невеликій відстані від яких щось міститься, відбувається і т. ін.
окра́й (розм.)
уживається при зазначенні місця розташування кого-, чого-небудь, поблизу або збоку від когось, чогось; край, біля, поруч.
по́при (із знах., рідше місц. в., діал.)
при позначенні безпосередньої близькості.
поблизу́ (род.)
уживається на позначення місця; біля.
побі́ля́
уживається на позначення місця, предмета, особи, недалеко від якого (якої) відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь; біля, коло.
при (з місц. в.)
біля, поблизу якого щось відбувається.
край останній момент чогось, що відбувається в часі, а також час, пов'язаний з цим моментом; завершення, закінчення чогось
край лінія, що обмежує поверхню чогось, а також те, що прилягає до цієї лінії
закра́йок (розм.)
край чого-небудь.
закра́їна (розм.)
те саме, що закра́йок.
кра́йка (розм.)
те саме, що кромка.
кро́мка
крайня частина чогось.
кіне́ць
на краю; край.
приконе́ччя (діал.)
кінець, край чого-небудь.
пруг (розм.)
край чого-небудь.
пружо́к (розм.)
зменш.-пестл. до пруг 1–4.
рубе́ць (розм.)
те саме, що кра́йка 1.
край (рідко.) територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо
край віддалена від центру частина населеного пункту
край (кому і без дод.) припинення життєдіяльності організму, закінчення життя
а́мба (розм.)
кінець, загибель, смерть.
амі́нь (розм. у знач. ім., невідм., с. (звичайно у знач. пред).)
кінець.
ги́бель
те саме, що заги́бель.
капу́т (розм.)
загибель, кінець.
каю́к (розм.)
кінець, смерть; капут.
кончи́на (уроч.)
смерть.
кіне́ць (перен., розм.)
смерть, загибель.
моги́ла (розм. перен.)
смерть.
поги́бель
передчасна, насильницька смерть; гибель.
рішене́ць (перен., рідко.)
те саме, що кіне́ць1 3.
скона́ння
смерть із страшними муками.
скін (уроч.)
те саме, що смерть.
смерть
припинення життєдіяльності організму і загибель його.
край (із сл. дорога, шлях) бокова частина дороги; місце вздовж дороги
край рідний
Словник синонімів Караванського
край
Мова – не калька: словник української мови
край певний терен
Словник синонімів Караванського
край
Словник чужослів Павла Штепи (1977)