КОСТУР — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КО́СТУР а, ч.

Груба палиця, перев. із загнутим верхнім кінцем; ціпок (у 2 знач.). Приклади

Онися взяла свого костура й .. вийшла з кімнати на оглядини. (І. Нечуй-Левицький)
Вийшов Хо на галяву, сперся на сучкуватий костур. (М. Коцюбинський)
Він гнав думки про сон і спочинок від себе геть. Кинув малий костур і виламав собі більший. (І. Багряний)
Був він без зброї, тільки з костуром в руці. (В. Гжицький)
Бабуся зайшла у воду, зачепила костуром човен, притягла його до берега і висадила Герду. (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена)

Те саме, що ми́лиця. Приклади

Невеличкий на зріст чоловічок, нашкандибуючи на костурі, кинувся до столу президії. (С. Добровольський)
Гаряче втрутився до цієї справи редактор місцевої газети Красицький, інвалід війни, що здалеку давав знати про себе гучним стукотінням костурів. (С. Журахович)
Віддалялися від станції .. жінка в чорному з костуром в одній руці й дерев'яною валізою в іншій та безногий чоловік на коліщатах. (Ю. Андрухович)

Ніж для забиття тварин.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.