КОРІННИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОРІННИ́Й а́, е́.

Споконвічний, постійний (про населення певної місцевості, представників певного середовища і т. ін.). Приклади

Старий дядько, корінний полтавець, пам'ятав усі найдрібніші звичаї рідної гостинності. (О. Афанасьєв-Чужбинський)
– Е, та що там говорити! Ви сам городянин і захищаєте. – Не вгадав, – усміхнувся Дорош. – Я корінний селюк. (Григорій Тютюнник)
Дивною була ця любов до степових рослин і запахів у нього, корінного поліщука, який народився і виріс у суворих пущах, під шум вікових поліських дібров. (О. Гончар)

Власт. певній мові з найдавніших часів її розвитку. Приклади

Корінна лексика української мови становить 90 % її словникового складу: це слова, успадковані з індоєвропейського, спільнослов'янського, спільносхіднослов'янського періодів і періоду формування мови української народності та української нації. (з наук. літ.)

геол. Який залягає на місці свого утворення, не зазнавши дії процесів вивітрювання. Приклади

Перспективними в розвитку й освоєнні мінерально-сировинної бази України є родовища рідкісних металів, титанових руд у корінному заляганні, міді, фосфоритів та базальтів. (з наук. літ.)
Корінний схил Київського плато глибоко порізаний активними ярами, борти яких рясніють дрібними зсувами. (з наук.-попул. літ.)

Який стосується основ, коренів чого-небудь; істотний (у 1 знач.). Приклади

Хоч я знав, що корінної, найпотрібнішої ради ти мені не даси, але я вже не почував себе самотнім. (Леся Українка)
Настав у війні корінний перелом: Б'ємо окупантів зимою і літом. (І. Нехода)
Кріпосництво було тією корінною проблемою, від розв'язання якої залежав весь подальший розвиток суспільства. (В. Русанівський)
Без корінного підвищення екологічної культури населення неможливо сподіватися на позитивні зміни в навколишньому природному середовищі навіть при використанні значних матеріальних ресурсів. (з навч. літ.)

спец. Головний, основний. Приклади

У будь-якому механізмі або машині корпус двигуна, підшипники корінного вала разом утворюють одну нерухому ланку. (з навч. літ.)

у знач. ім. корінни́й, но́го, ч. Те саме, що корінни́к. Приклади

Вуздечки на конях і дуга корінного були обвішані бронзовими дзвіночками. (М. Руденко)
Коні .. помчали, самі себе випереджаючи, на містку через рівчак упали, корінний ногу зламав. (В. Дрозд)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.