КОРЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

КО́РЧИТИ чу, чиш, недок.

тільки 3 ос., кого, що. Спричиняти корчі, примушувати напружуватися, скручуватися. Приклади
  • Страх його кривить та корчить. (Панас Мирний)
  • Льодовий жах .. розростався, заволодівав усім Ванею, стискував груди в своїх міцних холодних обіймах і корчив руки. (В. Підмогильний)
  • Дивиться Огир – аж Тихін як затруситься та – геп, на ріллю прямо, навзнак, а з рота кров, і судороги його корчать. (А. Головко)
  • Голод душив, голод корчив їхні тіла. (С. Журахович)
  • Відчай корчив його обличчя, низьке чоло рясніло краплинами поту. (Р. Іваничук)
кого, що, кому, безос. Викликати судоми (у 1 знач.), корчі; судомити. Приклади
  • [Михайло:] Їсти хочеться, аж живіт корчить. (І. Котляревський)
  • Раз у раз його [хворого] корчило, пекла згага. (Б. Грінченко)
  • Тиснячиха прала чужу білизну і заходила у воду, їй корчило ноги. (С. Скляренко)
що. Викривляючи обличчя, надавати йому неприродного, перев. смішного виразу. Приклади
  • Хаджі Мухамедов намагається бути якомога ласкавішим до хлопця. Він корчить на своєму обличчі привітну усмішку. (О. Донченко)
  • Гнат дивиться, корчить приємну усмішку, оббігає зо всіх сторін Марію і дитину, а натішившись, вертається знов до роботи. (У. Самчук)
  • Свою веселість він проявляв тим, що корчив смішні міни. (Григорій Тютюнник)
кого, що, перен., розм. Удавати кого-небудь, прикидатися кимсь. Приклади
  • Письмоводитель здавна по земських, так там такого знавця корчить: і цьому й тому вчить пана. (А. Тесленко)
  • – Нічого! Ми її розколемо. Корчить із себе принцесу. (А. Хижняк)
  • – Він, здається, й досі з себе незайману корчить..? Ні анекдота путнього від нього не почуєш, ні спиртяги з ним не потягнеш. (О. Гончар)
  • Вахтер їхньої спецiалiзованої лiкарнi все вивчав i вивчав її посвiдчення. Знає ж її в обличчя, а корчить iз себе прикордонну заставу. (В. Яворівський)
зах. Корчувати, викорчовувати. Приклади
  • Корчити пні.

КОРЧ а́, ч.

Пень, викорчуваний, вивернутий з корінням. Приклади
  • Всюди в воді пливли колоди, корчі й дошки. (О. Ільченко)
  • Врубав [Павло] дров з старого дубового корча. (В. Кучер)
  • Сухорлявий, низенький, немов вирваний з землі корч, він стояв біля Марії. (Ю. Бедзик)
Розгалужене коріння дерев, кущів. Приклади
  • Кінь спотикався на корчах лісової дороги. (Ю. Яновський)
  • [Остап:] Ходім, Тарасе, до старого млина, там глибоко, на дні корчі, і риби там багато. (О. Корнійчук)
  • Покручене, корчами зведене коріння вп'ялося в білий, перемішаний з гнилою торішнєю [торішньою] хвоєю пісок. (В. Собко)
  • Котька перечепився об якийсь корч і з усього розмаху гепнувся на землю.... (В. Нестайко)
Те саме, що кущ 1, 2. Приклади
  • Тільки при долині два корчі калини. (П. Чубинський)
  • Недалечко під корчем ліщини горить ватра. (Марко Черемшина)
  • У затишному ярочку, в густих корчах калини хлопці несподівано спинилися. (П. Колесник)
  • Дмитро сів, роззирнувся довкола і, не знайшовши нічого, схожого на міцний корч, спробував вибратися з байраку в інший спосіб: повільно та впевнено звиваючись усім тілом, наче змія. (А. Кокотюха)
  • Залізла [Катруся] під пліт у корчі великого бур'яну. (Н. Кобринська)
  • Северко .. залишився дома на господарстві і рвав для телят берізку, що плелась, на його горе, між корчами картоплі. (А. Іщук)

КОРЧ у, ч., розм.

Те саме, що ко́рчі. Приклади
  • В горлі корч хапав; я затиснула зуби сильно, бо мені виривався зойк з уст. (О. Кобилянська)
  • Сивоокові видно було, як після кожного ковтка ніби корч проходить по Ситниковій спині. (П. Загребельний)
  • В жорстокому ході війни, в останньому корчі напруження всіх сил обидва вороги впадуть знесилені й вичерпані, впившись один одному в горлянку. (О. Шугай)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.