КОРЧ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОРЧ а́, ч.

Пень, викорчуваний, вивернутий з корінням. Приклади

Всюди в воді пливли колоди, корчі й дошки. (О. Ільченко)
Врубав [Павло] дров з старого дубового корча. (В. Кучер)
Сухорлявий, низенький, немов вирваний з землі корч, він стояв біля Марії. (Ю. Бедзик)

Розгалужене коріння дерев, кущів. Приклади

Кінь спотикався на корчах лісової дороги. (Ю. Яновський)
[Остап:] Ходім, Тарасе, до старого млина, там глибоко, на дні корчі, і риби там багато. (О. Корнійчук)
Покручене, корчами зведене коріння вп'ялося в білий, перемішаний з гнилою торішнєю [торішньою] хвоєю пісок. (В. Собко)
Котька перечепився об якийсь корч і з усього розмаху гепнувся на землю.... (В. Нестайко)

Те саме, що кущ 1, 2. Приклади

Тільки при долині два корчі калини. (П. Чубинський)
Недалечко під корчем ліщини горить ватра. (Марко Черемшина)
У затишному ярочку, в густих корчах калини хлопці несподівано спинилися. (П. Колесник)
Дмитро сів, роззирнувся довкола і, не знайшовши нічого, схожого на міцний корч, спробував вибратися з байраку в інший спосіб: повільно та впевнено звиваючись усім тілом, наче змія. (А. Кокотюха)
Залізла [Катруся] під пліт у корчі великого бур'яну. (Н. Кобринська)
Северко .. залишився дома на господарстві і рвав для телят берізку, що плелась, на його горе, між корчами картоплі. (А. Іщук)

Те саме, що ко́рчі. Приклади

В горлі корч хапав; я затиснула зуби сильно, бо мені виривався зойк з уст. (О. Кобилянська)
Сивоокові видно було, як після кожного ковтка ніби корч проходить по Ситниковій спині. (П. Загребельний)
В жорстокому ході війни, в останньому корчі напруження всіх сил обидва вороги впадуть знесилені й вичерпані, впившись один одному в горлянку. (О. Шугай)

тільки 3 ос., кого, що. Спричиняти корчі, примушувати напружуватися, скручуватися. Приклади

Страх його кривить та корчить. (Панас Мирний)
Льодовий жах .. розростався, заволодівав усім Ванею, стискував груди в своїх міцних холодних обіймах і корчив руки. (В. Підмогильний)
Дивиться Огир – аж Тихін як затруситься та – геп, на ріллю прямо, навзнак, а з рота кров, і судороги його корчать. (А. Головко)
Голод душив, голод корчив їхні тіла. (С. Журахович)
Відчай корчив його обличчя, низьке чоло рясніло краплинами поту. (Р. Іваничук)

кого, що, кому, безос. Викликати судоми (у 1 знач.), корчі; судомити. Приклади

що. Викривляючи обличчя, надавати йому неприродного, перев. смішного виразу. Приклади

Хаджі Мухамедов намагається бути якомога ласкавішим до хлопця. Він корчить на своєму обличчі привітну усмішку. (О. Донченко)
Гнат дивиться, корчить приємну усмішку, оббігає зо всіх сторін Марію і дитину, а натішившись, вертається знов до роботи. (У. Самчук)
Свою веселість він проявляв тим, що корчив смішні міни. (Григорій Тютюнник)

кого, що, перен., розм. Удавати кого-небудь, прикидатися кимсь. Приклади

Письмоводитель здавна по земських, так там такого знавця корчить: і цьому й тому вчить пана. (А. Тесленко)
– Нічого! Ми її розколемо. Корчить із себе принцесу. (А. Хижняк)
– Він, здається, й досі з себе незайману корчить..? Ні анекдота путнього від нього не почуєш, ні спиртяги з ним не потягнеш. (О. Гончар)
Вахтер їхньої спецiалiзованої лiкарнi все вивчав i вивчав її посвiдчення. Знає ж її в обличчя, а корчить iз себе прикордонну заставу. (В. Яворівський)

зах. Корчувати, викорчовувати. Приклади

Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судома (у 1 знач). Приклади

[Річард:] Я досі знав лиш бідність артистичну, ощадність бачив, працю невсипущу, та корчів голоду я ще не бачив, не чув його спотвореного крику. (Леся Українка)
Серце то шалено колотилося, то зовсім завмирало в болісних корчах. (Ю. Смолич)
Я трохи остерігатимуся можливості корчів чи судоми від крижаної води, але це не більше, аніж обережність колись наляканої людини. (Ю. Іздрик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.