КОНЯЧА — ТЛУМАЧЕННЯ
конячі
Родина ссавців ряду непарнокопитих.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
КОНЯ́ЧИЙ а, е.
Прикм. до кінь, коня́ка; кінський.
Приклади
- Раптом щось дихнуло в лице мені гарячим, і перед самим своїм носом я бачу конячі голови. (С. Васильченко)
- – Не можу переносити запаху конячого поту. (Б. Антоненко-Давидович)
- Вершники вловили конячий біг, повернули на гамір бою. (Іван Ле)
- – З Лугу єсте [ви є]? – З Лугу, – відповів йому кремезний козак із довгим копієм [списом], до якого був прив'язаний густий чорний конячий хвіст. (І. Білик)
- Стасьо .. попестив рукою мудрий конячий писок. (Ю. Андрухович)
Такий, як у коня.
Приклади
- – Волячими нервами, конячими носами не почути цих тонких, делікатних пахощів. (І. Нечуй-Левицький)
- Сам він – черговий – мав несимпатичну, конячу щелепу, білі вії й червоні (від безсоння чи від пияцтва) очі. (І. Багряний)
- Гайдук закрутив рукою верхні вуса й пропустив крізь зуби щось схоже на коняче іржання. (М. Садовський, пер. з тв. М. Гоголя)
у знач. ім. коня́чі, чих, мн.
Родина ссавців ряду непарнокопитих.
Приклади
- Родина конячих містить один нині існуючий рід – коні, а також декілька десятків вимерлих родів. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.