КОНЯЧА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кінь «Equus L.» (зоол.)
псл. konь, – не зовсім ясне;
очевидно, становить етимологічну єдність з псл. komonь «кінь», укр. комонь і псл. kobyla, укр. коби́ла, але взаємний фонетичний стосунок цієї групи слів поки що задовільно не з’ясований;
виводиться ще з кельт, *konko- «кінь» (ЭССЯ 10, 197– 198);
менш переконливі пов’язання (Moszyński PZJP 235–236) з псл. skopiti «каструвати», зближення (Трубачев Назв. дом. жив. 51) з лат. caper «цап», гр. κάπρος «кабан» або виведення (Баскаков та ін. Взаимод. и взаимообог. 55) з монгольської мови;
р. бр. конь, др. конь, п. koń, ч. kůň, слц. kôň, вл. kón, нл. koń, болг. кон, м. коњ, схв. кȍњ, слн. kònj, стсл. конь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кінва́
«коні»
(зб.)
кінни́к
«стайня»
кінни́ця
«тс. Г; кіннота Ж»
кінни́чка
«упряжка»
кінно́та
кінно́тник
кі́нський
ќнни́к
«кавалерист»
конва́
коненя́
кони́на
«кінське м’ясо; кінський екземпляр»
конівництво
конова́
«тс.»
ко́нюх
коню́ший
коню́шня
коня́
коня́к
«кінський гній»
коня́ка
коня́р
коня́рня
«стайня»
коня́рство
коня́тина
«(м’ясо) конина»
коня́чий
конячи́на
«шкапа»
коня́чка
око́нити
«зробити кінним»
(заст.)
па́кінь
«шкапа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| конь | білоруська |
| кон | болгарська |
| kón | верхньолужицька |
| κάπρος «кабан» | грецька |
| конь | давньоруська |
| *konko- «кінь» | кельтські |
| caper «цап» | латинська |
| коњ | македонська |
| koń | нижньолужицька |
| koń | польська |
| konь | праслов’янська |
| komonь «кінь» | праслов’янська |
| kobyla | праслов’янська |
| skopiti «каструвати» | праслов’янська |
| конь | російська |
| кȍњ | сербохорватська |
| kôň | словацька |
| kònj | словенська |
| конь | старослов’янська |
| комонь | українська |
| коби́ла | українська |
| kůň | чеська |
контю́х «свинячий шлунок, ковбаса Ж; кінський шлунок; сліпа кишка ВеЗн»
очевидно, результат видозміни слова ке́ндю́х «шлунок; рубець; сальцесон», зближеного із словами коня́чий, коня́тина, похідними від кінь, або з п. kątnica «сліпа кишка; велика ковбаса», похідним від kąt «кут»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kątnica «сліпа кишка; велика ковбаса» | польська |
| ке́ндю́х «шлунок; рубець; сальцесон» | ? |
| коня́чий | ? |
| коня́тина | ? |
| кінь | ? |
| kąt «кут» | ? |
коняти́ч «цирцея звичайна, Circea lutetiana L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з конячий «кінський; такий, як у коня», коня́тина «конина», похідними від кінь;
мотивація назви, словотвір і наголос не зовсім ясні;
пор. іншу назву рослини [коняче зілля];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| конячий «кінський; такий, як у коня» | ? |
| коня́тина «конина» | ? |
| кінь | ? |
| іншу | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України