КОЗИРОК — ТЛУМАЧЕННЯ

КОЗИРО́К рка́, ч.

Щиток головного убору (кашкета, картуза і т. ін.), який виступає півколом над чолом, захищаючи від сонця, дощу, вітру і т. ін. Приклади
  • Темні очі блиснули на Олесю з-під козирка. (І. Нечуй-Левицький)
  • Павло просовує крізь риштування руку, здійма з Явдокима шапку і надіва йому свого картуза козирком назад. (М. Кропивницький)
  • – Драстуйте [здрастуйте], мужички, – привітно всміхаючись, промовив, підходячи, Андрій. Декотрі познімали картузи, декотрі тільки потягнули за козирки й одказали разом: – Доброго здоровля [здоров'я]. (В. Винниченко)
  • Його смугастий тільник і чорний флотський картуз із блискучим козирком здаля виразно виділялися на синьому тлі моря. (В. Малик)
  • Чоловік натягнув на голову свою плямисту кепку чомусь козирком назад. (А. Кокотюха)
Щиток для захисту очей, що його надягають окремо (без головного убору). Приклади
  • Газорізальник .. в захиснім козирку вправно і впевнено веде язичок полум'я по металу. (О. Гончар)
  • Козирок від сонця.
у знач. присл. козирко́м. Перпендикулярно приклавши долоню до чола або над очима. Приклади
  • Дід Остап жваво обернувся, долоню до лоба козирком приклав, посміхнувся. (Г. Епік)
  • За лісом сідає сонце й сліпить очі. Тому долоні їхніх правиць – козирком над очима. (В. Козаченко)
  • Гафійка стояла на осонні, приставивши до очей козирком руку. (В. Нестайко)
  • По той бік озерця, приклавши руку козирком до лоба, стояла молодиця. (Г. Колісник)
розм. Те саме, що дашо́к 1; піддашок. Приклади
  • З козирка високої башти добре видно море, бухту і рівні вулиці Севастополя. (В. Кучер)
  • Піднявшись вище, вони побачили, що то не стовп, а високий кам'яний хрест, побілений колись вапном і напнутий зверху дощаним козирком; козирок уже почорнів і пожолобився від часу. (О. Гончар)
  • Побачив я хуторок у полі: хата на дві половини, із сінцями, хліви, скирточка соломи торішньої, дощаті козирки для сіна. (В. Дрозд)
  • Виїздить [Грицько] на тротуар, аж під самий козирок телефона-автомата. (В. Яворівський)
  • Це був майданчик із низьким козирком гроту чи неглибокої печерки... Якраз, щоб двом чоловікам сховатись від дощу і сонця. (Ю. Логвин)
розм., рідко. Кашкет, картуз. Приклади
  • – Коли б іще хоч новеньку свитку пошили батько та козирок новий купили. (С. Васильченко)

КОЗИРКИ́ і́в, мн.

Легкі виїзні сани. Приклади
  • Василь чистить конюшню, коней, вимітає сараї, обтирає козирки-сани, – як і вчора, як і позавчора. (Панас Мирний)
  • – Ще б тільки сани мені одні. – Тобі козирки, бачу, потрібні. На підрізах! – озвавсь Невкипілий. – Мужичі рожнаті тобі не годяться. (А. Головко)
  • Пара баских коней у золоченій збруї мчала за собою розцяцьковані сани-козирки. (М. Сиротюк)
  • Обличчя в нього видалося капiтану знайомим. Вiн вже десь бачив i оцi темнi великi очi, .. i оце круте, як сани-козирки, пiдборiддя. (П. Загребельний)

КОЗИ́РКА и, ж., карт., розм.

Те саме, що ко́зир 1; козирна карта. Приклади
  • – Ну навіщо ви пішли козиркою, коли у вас є жировий король? Ви просто не вмієте грати! (Б. Антоненко-Давидович)
  • Суддя, що вдарити козиркою хотів, Піднявши карту, враз немов закаменів. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.