КОВАДЛО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОВА́ДЛО а, с.

Залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби. Приклади

Добреє ковадло не боїться молотка. (прислів'я)
Гупає молот залізний, Бризка з ковадла огнем.... (П. Грабовський)
Над циферблатом старовинного годинника враз розчинилися дверцята, і я побачив двох маленьких ковалів у червоних фартушках, що у такт маятнику цокали золотими молоточками по золотому ковадлу. (В. Нестайко)
Коли метал розпікся до білого, коваль вихопив його і кинув на ковадло. (Ю. Логвин)

анат. Одна зі слухових кісточок у середньому вусі (людей і тварин-ссавців). Приклади

Ковадло складається з тіла, короткого відростка і довгого відростка. (з навч. літ.)

Частина патронної гільзи, об яку розбивається пістон під час пострілу. Приклади

Гільза має в капсульному гнізді два капсулі. На бортах заднього капсуля є вирізи, а перед переднім – ковадло. (з наук.-техн. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.