КОВАДЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
кова́дло «залізна підставка для роботи в кузні»
запозичення з польської мови;
п. kowadło, як і ч. діал. слц. kovadlo, вл. kowadło «тс.», пов’язане з kować (‹псл. kovati) «кувати», відповідає укр. [кова́ло] «ковадло»;
бр. ковадла «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ковадла «тс.» | білоруська |
| kowadło «тс.» | верхньолужицька |
| kowadło | польська |
| kować | польська |
| kovati | праслов’янська |
| kovadlo | словацька |
| кова́ло «ковадло» | українська |
| kovadlo | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України