КЛЕПАЛО — ТЛУМАЧЕННЯ

КЛЕПА́ЛО а, с.

Молот або молоток для клепання. Приклади
  • Ще роса з житів не спала, Ми взяли бруски й клепала і з зорі Гострим коси, в ручку йдем, Колос під ноги кладем. (Я. Щоголів)
Шматок заліза (часто забитий у колоду), на якому клепають що-небудь. Приклади
  • Поклавши косу на клепало, Андріяка вдарив по ній молотком. (О. Гончар)
  • Бувалі косарі кажуть, що легше клепати косу на клиноподібному, плескатому клепалі. Поклепана на такому інструменті коса краще косить. (із журн.)
Те саме, що калата́ло. Приклади
  • Ще здалеку Василь побачив, що на тому ґанку кошовий Лях бив довбнею в клепало, а якийсь гладкий козак виривав у нього клепало з рук. (А. Кащенко)
  • Проспівали перші півні, вийшов сторож, ударив раз, удруге в клепало. (Л. Яновська)
  • Тихо знову. Заткали зорі далечінь шовкову. В клепала б'ють невтомні сторожі.... (М. Рильський)
  • Десь ударив у клепало нічний сторож, і той удар ніби на сотні верств зарипів у морозному повітрі. (І. Пільгук)
заст. Било (див. би́ло1 1). Приклади
  • Велів тривогу бить в клепало, Щоб військо к бою виступало. (І. Котляревський)
  • – Бийте у клепало! І задзвеніла велика мідна плита, прив'язана на ланцюгу поміж двома стовпами. (Б. Лепкий)
  • Я однак думаю, що клепання на Русi жило iще в дохристиянськi часи, клепало, било служило людям замiсть дзвонiв i призначалося, очевидно, для оповiщення, для новин, для розголосу про тривогу. (Р. Федорів)

КЛЕПА́ТИ клепа́ю, клепа́єш і кле́плю́, кле́плеш; мн. кле́плють; наказ. сп. клепа́й і клепли́; недок.

що. Вирівнювати й загострювати лезо коси, ножа і т. ін., б'ючи по ньому молотком. Приклади
  • [Конон:] Хіба ніколи не бачили, як косу клепають? (М. Кропивницький)
  • Коси вони вже собі придбали, придбали й бабку коси клепати.... (Остап Вишня)
  • На другий день уранці Тимко клепав косу, збираючись на жнива. (Григорій Тютюнник)
  • Коваль кує, не втомиться клепати – мечі, голки, зубила і лопати, цвяхи, ножі, сокири і серпи – на все Пониззя і на всі степи. (Л. Костенко)
  • Хвилі цвіту кучеряво вкривали зелені кущі, ввечері на цих бузках несамовитіли солов'ї, лящали, плакали й дзвонили, наче коси клепали. (Валерій Шевчук)
що і без прям. дод. З'єднувати металеві частини чого-небудь заклепками. Приклади
  • Хлопці і під той вітер клепали, рятуючи свою споруду, брали болтами, зв'язували міцніше. (О. Гончар)
  • Радий-радісінький порався він біля чудної машини: цілий рік удвох з помічником клепав її та виклепував. (М. Дашкієв)
  • Хлопці по майстернях: кують, столярують, відра клепають. (Ю. Збанацький)
  • Клепальник 3-го розряду клепає складні та відповідальні деталі заклепками з кольорових металів у важкодоступних та незручних місцях. (з мови документів)
що і без прям. дод., розм. Те саме, що кува́ти1 1. Приклади
  • [Мартин:] Гей, куме, пам'ятай приказку: “Коваль клепле, доки тепле!”. (М. Кропивницький)
  • А в тій кузні коваль клепле. (І. Франко)
  • Треба клепати залізо, поки воно ще гаряче, поки народний запал не остиг. (А. Чайковський)
  • – Чого ти так завзято хотів її випхати за якогось убогого чоловіка? Щоби клепала біду, як клепле її батько? (О. Назарук)
Ударяючи молотком, виготовляти або лагодити що-небудь із металу. Приклади
  • Артем послухав це мовчки й знов став клепати – рогача Орисі справляв. (А. Головко)
  • Неподалік на платформах весь час клепають, клепають, і вже в голові гуде від сталевого того клепання. (О. Гончар)
  • Устромить в жар товсту негнучку дротину, розпече так, що вона аж біла зробиться, і клепає молотком до обуха. (Григір Тютюнник)
на кого і без дод., перен., розм. Зводити наклеп на кого-небудь. Приклади
  • Не без ворогів було й в діда Євмена, та нема в світі такої людини, щоб на неї пси не брехали, а люди не клепали! (О. Кониський)
  • Вернеться Чіпка додому, стане йому Явдоха викладати, на Мотрю клепати. (Панас Мирний)
  • [Забрамський:] Замість радіти успіхові товариша.., йому заважають працювати, лихословлять, плетуть, клеплють. (І. Кочерга)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.