КУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КУВА́ТИ кую́, кує́ш, недок.

що і без прям. дод. Б'ючи молотом по металу (перев. розжареному) або натискаючи пресом, надавати йому потрібної форми. Приклади

За річкою коваль кує.... (Марко Вовчок)
Дід Захарко був коваль, хоч я ніколи не бачив, аби він щось кував. (О. Довженко)
Великі жилаві руки спокійно лежали на столі – цими руками можна добре кувати в кузні й рубатися в бою. (С. Тельнюк)

Обробляючи метал молотом або пресом, виготовляти що-небудь; виковувати (у 1 знач.). Приклади

Палили багаття вони цілу ніч, Все ясную зброю кували. (Леся Українка)
Вони мовчки кують у два молоти червоні лемеші та чересла. (О. Гончар)
Потрібна криця, щоб кувати мечі, наконечники для стріл та списів, пластини для лат, дріт для кольчуг. (В. Малик)
Інші думи схилили його [Хюсама] сиву голову над точилом, на якому кував жіночі каблучки, браслети, серги. (Р. Іваничук)
Дверi кували ювелiри. Глянь, якi тендiтнi пелюстки, грона, зiрки. Це iсторична пам'ятка. (Р. Андріяшик)
В мистецтві кують ключ до дверей, що між двома світами. (В. Барка)
– Гарно, пане отамане, куєш слова, а чи ж так чиниш? (Ю. Мушкетик)

кого. Прибивати підкови (коневі); підковувати. Приклади

На те коня кують, щоб не спотикався. (прислів'я)
Збоку при смолоскипі двоє бійців кували коня. (О. Гончар)
– А ви чого тут? – Бачу: коня кують; дай, думаю, й собі підставлю ногу. (Василь Шевчук)
Батьків батько – дід Трохим – був славетним ковалем, до нього йшли з багатьох сусідніх сіл кувати коней або замовляти сокири, чересла до плугів, сапи, кочерги, рогачі, шини до коліс та інше причандалля. (О. Бердник)

що, перен. Створювати що-небудь, досягати чогось наполегливою працею, зусиллями. Приклади

Сиджу на чужині, Кую свою долю. (С. Руданський)
– Долі своєї і конем не об'їдеш. – Авжеж, що не об'їду, але ж не даром кажуть, що кожний сам собі долю кує. (Б. Лепкий)
У перервах між боями споминаєм своїх подруг бойових, які в умовах тилу кують разом з нами перемогу. (В. Дрозд)

кого і без прям. дод., перен. Навчати, розвивати, загартовувати кого-небудь. Приклади

– Передав усіх [новачків] у перший взвод. Чернишеві. Хай кує. (О. Гончар)
Нащо вже вiйськовi преси могутнi, але виглядає, що їм далебi важче кувати солдатикiв, нiж у цьому бiологiчному горнi виплавляти рабiв. (Р. Андріяшик)

у що, чим і без дод. Те саме, що зако́вувати 1. Приклади

Сироту Степана.., Отамана молодого, Турки-яничари ловили.., В кайдани кували. (Т. Шевченко)
Ми не кували других кайданами, Чужої не нищили волі! (М. Старицький)
Беруть коваля, кують та ведуть до темниці. (Н. Кобринська)
Тільки пани .. можуть міряти землю залізними ланцюгами .. Це все одно, що матір в кайдани кувати. (М. Стельмах)
Ще чулися дівчині пахощі моря і шум хвилі, а вже реальність владно кувала її в незримі кайдани. (О. Бердник)

рідко. Те саме, що обко́вувати. Приклади

У кузні – хлопці-ковалі Вози обковують-кують.... (М. Гірник)
Кувати залізом скриню.
Душе, навіщо прикрашати прах, Де ти знайшла притулок на хвилину, Кувати золотом на хаті дах І зовні розмальовувати глину?! (Д. Павличко)

Видавати звуки “куку” (про зозулю). Приклади

Дзвенить птахів співами ліс І зозуля кує коло кладки. (І. Франко)
Кує зозуля, подає голос одуд. (Ю. Яновський)
– Він ту зозулю примусив кувати, – відповідала баба Устина. – Стільки літ мовчала, а це, як бачите.... (В. Земляк)

що і без прям. дод., перен., нар.-поет. Віщувати (довгі роки, щастя і т. ін.). Приклади

Ой зозуле, зозуленько, Нащо ти кувала, Нащо ти їй довгі літа, Сто літ накувала? (Т. Шевченко)
Десь кувала ще людям щастя пізня зозуля. (П. Козланюк)
Ще не встигла [зозулька] струсити із крилець втому, а вже кує: роздає здоров'я древній поліській землі й віщує довгий вік поліщукам. (К. Мотрич)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.