КВОЛИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
КВО́ЛИТИСЯ люся, лишся, недок., розм.
Почувати себе недужим, хворим; нездужати.
Приклади
- – В мене син чогось кволиться. Жаліється на голову усе. (Марко Вовчок)
- Вона боязко, турботно придивлялася до Зінька – як йому: чи легшає? Чи видужує? А він усе кволився, все нидів. (Б. Грінченко)
- – Скільки й пам'ятаю, значить, – нема ладу в моїй спині, з самого дитинства кволюся.... (Ю. Збанацький)
- Вiн зараз харчувався тiльки дiєтичними стравами, часто кволився. (Ю. Мушкетик)
Скаржитися (на біль, утому і т. ін.).
Приклади
- – Після такої бані не довго покріпишся. Перед товариством сором кволитись, а дома заляжу до завтрього. (П. Куліш)
- – Ох! як я наморилася, – кволилася Пріська. (Панас Мирний)
Жалібно стогнати; квилити.
Приклади
- Цілу ніч кволився, квиснув Лаврик, – ще один зубик прорізувався. (І. Вирган)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.