КАРБІД — ТЛУМАЧЕННЯ

КАРБІ́Д у, ч., хім.

Речовина, що утворюється внаслідок сполучення металу або металоїду з вуглецем. Приклади
  • При високих температурах вуглець вступає у реакції сполучення з багатьма металами, утворюючи так звані карбіди металів. (з навч. літ.)
  • Від грюкотіння та задушливого повітря, насиченого фарбами, мастилом, карбідом, зовсім чманіє у голові і рябіє в очах. (Яків Баш)
  • Карбід – це карбід кальцію. За ступенем дії на організм належить до речовин 1-го класу небезпеки. (Ю. Андрухович)
  • Їхати повз слюсарний цех з вертушкою на прохідній, клоччя масляніє на підвіконні, нізвідки смердить карбідом. (Є. Пашковський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.