КАРАЄ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КАРА́ТИ а́ю, а́єш, недок., кого, що.

Накладати кару, покарання за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. Приклади

Не бий дубцем, а карай слівцем. (прислів'я)
– Не буду вас карать громами; По п'ятах виб'ю чубуками, Олимп [Олімп] заставлю вимітать. (І. Котляревський)
Андрій .. думав про своїх братів, про своє отаке гороб'яче дитинство, .. як утікали від батька, мов горобці, коли він приходив з роботи втомлений і суворий і, виломивши дубця після материного звіту, мав карати злочинців і бешкетників за безліч нароблених шкод – за подерті штани, за порозбивані носи, за видавлену шибу, за гульки й біганину.... (І. Багряний)
[Танкіст:] І ворогів наших ми каратимемо вже всі разом, всією нашою зброєю, всією силою. (В. Собко)
– Усе, на що людина йде добровільно, суспільство не повинне карати презирством. (Люко Дашвар)

Завдавати мук, тортур; мучити. Приклади

Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день Божий довбе ребра Й серце розбиває. (Т. Шевченко)
[Павло:] Тоді будеш знати, Як будуть карати, І на руки, і на ноги Диби набивати.... (М. Кропивницький)
Ідучи мимо блідої тремтячої Марусі, говорив [Марусяк] крізь зуби: – Ой, і буду ж тє [тебе] бити, буду тє карати. Коси буду вимикати. (Г. Хоткевич)
У городі Немирові шляхтичі стояли, У городі Немирові козаків карали. (Я. Шпорта)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.