МУЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МУ́ЧИТИ чу, чиш, недок., кого, що.

Завдавати мук, фізичних або моральних страждань. Приклади

Еней, бідняжка, ізлякався І ввесь, як крейда, побілів, І зараз у яги спитався, Хто їй так мучити велів? (І. Котляревський)
Хлопчика мучили, та він не сказав ні слова. (О. Донченко)
Часами Андрієві здавалося, що він його мучить справді за те, що вважає за підлого міщуха, затяту нікчемність. (І. Багряний)
Мій краю прекрасний, розкошний [розкішний], багатий! Хто тебе не мучив? (Т. Шевченко)

Бути причиною, джерелом страждань. Приклади

Найгірш удову мучило безсоння – вона бралася плакати якимись скудними, старечими слізьми. (Марко Вовчок)
Він сам налив собі води й одним духом випив усю склянку, немов його давно мучила спрага. (Б. Антоненко-Давидович)
– Тепер, коли наука так швидко пішла вперед і довела закони, на яких тримається всесвіт, Біблія – це просто збірник казок, розрахованих на старих дідів, яких мучить безсоння. (Григорій Тютюнник)
Я втратив апетит і сон, погіршився зір, мучить печія, тривожать серце, печінка і шлунок. (С. Андрухович)

безос. Приклади

[Генрикова:] Знов його корчило та мучило, я вже далебі зо страху не знала, що мені з ним почати. (Леся Українка)

також без прям. дод. Не давати спокою, хвилювати, турбувати. Приклади

Ніч була безмилосердна. Все, що відсувалося за дня, стає перед очі, мучить, гризе й точить душу. (Н. Кобринська)
Тепер мені спокійніше, а то я за турботами не міг часом спочивати як слід, все мучила думка про вас всіх. (М. Коцюбинський)
Його мучила думка про те, що він помилився із сьогоднішнім своїм несподіваним виступом. (М. Івченко)
Я розмовляв з учнями, читав їм прадавні писання мудреців, а сам себе мучив запитанням: навіщо я? (О. Бердник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.