КАРАУЛЬНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КАРАУ́ЛЬНИЙ а, е, заст.

Прикм. до карау́л 1; вартовий (у 1 знач.). Приклади

З'являється караульний начальник із новим вартовим. (І. Багряний)
Він спустився в караульне приміщення, де при світлі лойової свічки спали його товариші. (В. Малик)
Дебелий рудовусий солдат .. виявився людиною надто вже відданою суворим правилам караульної служби. (Ю. Бедзик)

у знач. ім. карау́льний, ного, ч. Той, хто вартує, бере участь в охороні кого-, чого-небудь; вартовий. Приклади

Караульні не підпускають Ївги й близько. (Г. Квітка-Основ'яненко)
На крихітному цигарковому клаптику папірця було точно намальовано план фортеці, позначена тюремна стіна над глибоким яром і пункти, де вартують караульні. (О. Іваненко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.