КАРАУЛУ — ТЛУМАЧЕННЯ

КАРАУ́Л ч.

род. у, заст. Озброєна охорона; сторожа, варта (у 1 знач.). Приклади
  • Начальник караулу схоплюється, побачивши офіцера. (Ю. Яновський)
  • Зміни караулу не передбачалося, .. бо зміна караулу з її урочистим церемоніалом законно викликала б немалу й зайву .. метушню. (Валерій Шевчук)
перев. у сполуч. з дієсл. Обов'язки в такій охороні, несення охорони; варта (у 2 знач.). Приклади
  • Бувало, стоїш ти один в караулі, І ніч, і мовчання, і тьма навкруги. (Л. Первомайський)
  • Біля внутрішньої сторони муру, що оточує казарми, ходить чорновусий солдат, вечірній караул відбуває. (О. Левада)
у знач. виг., прост. Уживається як крик про допомогу, порятунок; ґвалт, пробі; рятуйте. Приклади
  • В шибку брязнув дід Кузьма: – Караул! Труби нема! (С. Олійник)
  • – Караул! Злочин викрив! Гала-гала-гала!... (М. Сиротюк)
  • Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом – земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь. (В. Дрозд)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.