ЗЯЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗЯ́ЯТИ зя́є, недок.

Бути широко відкритим, показуючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). Приклади

В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна. (П. Панч)
Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб. (В. Кучер)
Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі. (Є. Кравченко)
Завбільшки із мій кулак, вона [чорна діра] була бездоганно кругла, і, либонь, через те, що зяяла якраз навпроти моїх очей, теж здавалася напівживим оком якогось закам'янілого звіра. (В. Шкляр)
На тому місці, де стояв олтар, зяяла чорна яма. (з газ.)

чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Приклади

Залишений противником укріплений район .. зяяв мертвими дірками амбразур. (О. Гончар)
Поруч зяяла отворами замість вікон та дверей розпочата, але не завершена й покинута цегляна будівля. (О. Шугай)
Дункан Лежав увесь в крові, що золотила Сріблясте тіло, й зяяли на ньому Ран діри, крізь які пройшла загибель. (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.