ЗЯТЮ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗЯТЬ я, ч.

Чоловік дочки. Приклади

Цілий тиждень Микола запивав своє гірке бурлацтво і приходив додому п'яний. Дочка й зять зглядались між собою й мусили мовчати. (І. Нечуй-Левицький)
До своєї дочки Горпуші прийняв [Сучок] собі у прийми зятя. (Б. Грінченко)
У мене є зять, батько моїх онуків. Чужий він мені? Ні! Не чужий! Він – мій син! Він навіть більше, як син. Він – батько моїх чудесних онучат! (Остап Вишня)
До привітної господині хлопці один з-перед одного напрошувалися в зяті. (С. Чорнобривець)
Зять Рюрика Роман Мстиславич володів Волинню. (з наук. літ.)

Сестрин чоловік. Приклади

Сьогодні одібрав од сестри і зятя листи. (Панас Мирний)
Дожавши снопа, Кирило сідає на снопі перекурити, веселими очима позирає на хлопців; моргає сестрі: “Ну, которого ж, Оксано, будеш зятем звати?”. (С. Васильченко)
Жив [Прокіп] у сестри та зятя. (А. Головко)

Прикм. до зять. Приклади

– Як вговориш Лукину, то куплю тобі жовті сап'янці й вестиму тебе під руки через усе село з музиками. Будеш в мене танцювать в зятевих чоботях не на рядні, а на килимі. (І. Нечуй-Левицький)
Густі брови, широка спина, дві продовжні зморшки на чолі і навіть пасмо чорного волосся, що впало на скроню, – все воно влазило цілком у той портрет зятевого обличчя, що його носив Степан Никифорович у своїй уяві. (Б. Антоненко-Давидович)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.