ЗУМИСНЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗУМИ́СНЕ присл.

Те саме, що зуми́сно. Приклади
  • Погонич зумисне гнав коні з усієї сили. (І. Нечуй-Левицький)
  • Він зумисне трохи раніше зачинив свою крамницю, щоб мати час усе доглянуть. (М. Коцюбинський)
  • Розмовляли [студенти-першокурсники] голосно, зумисне голосно, щоб привернути увагу сторонніх. (Ю. Мушкетик)
  • Зумисне уникав [Свейнальдр] називати ім'я ненависного Добрині, в його очах той і досі був рабом. (І. Білик)

ЗУМИ́СНИЙ а, е.

Те саме, що навми́сний. Приклади
  • Багато дечого стерпів він на своєму віку; не раз доводилось йому змовчувати, але нечесності, нахабної неправди, зумисної нещирості й фальші він не міг стерпіти. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Хто не знає, пані, вашого доброго імені. Балачка наша, коли хочете, духовна, і її не треба приймати як зумисну. (Валерій Шевчук)

ЗУМИ́СНА присл., рідко.

Те саме, що зуми́сно. Приклади
  • Щось мов зумисна шептало їй, що Іван брехав, що забуває про ню [неї]. (І. Франко)
  • Обложивши Іскоростень, він зумисна відмовився брати його мечем, давши деревлянам донесхочу наголодуватись. (І. Білик)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.