ЗРІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗРІ́ТИ зрі́ю, зрі́єш, недок.
тільки 3 ос.
Ставати стиглим, спілим (про злаки, плоди і т. ін.).
Приклади
- Понад Дунаєм зріє виноград. (Л. Дмитерко)
- Я тримаю в руці тугі колоски і немов відчуваю, як вони з кожною хвилиною стають ще повнішими і ще тугішими – зріють. (Д. Ткач)
- Була та пора року, коли в городах і садах напружено, непомітно для ока зріє овоч і плід, набирає сили всяка живність. (Ю. Хорунжий)
Досягати фізичної зрілості.
Приклади
- – А тепер осталось Ось що робить. Ти на літі, І Ярина зріє. Треба буде людей шукать Та що-небудь діять. (Т. Шевченко)
Ставати духовно досконалим, зрілим (у 3 знач.).
Приклади
- Люди зріють не в сонливому напівіснуванні, а в боротьбі. (М. Руденко)
перен.
Розвиваючись, зміцнюватися, формуватися.
Приклади
- І в серці моєму займалося тихе світання, Я знав, що в ньому давно уже зріє кохання. (Л. Первомайський)
- Відчував тільки [Микола], що зріють не усвідомлені ще сили, існує і не вмирає прагнення до кращого. (О. Полторацький)
- На зборах товариства Лизогуб багато розповідав. Здавалося, він убирав ту енергію, що зріла в гуртках революційної молоді по всій країні. (І. Пільгук)
- В сусідньому селі Макишині, в маєтностях таки ж їхнього гетьмана, зріла змова. (Ю. Мушкетик)
ЗРІ́ТИ зрю, зриш, недок., заст.
кого, що.
Те саме, що ба́чити 2.
Приклади
- Я й бачив горе скорше, ніж провину, Зрів слабість там, де другі підлість зрять, І з власних мук, і з досвіду тяжкого Не виніс я ненависті до злого. (І. Франко)
- Але ж душа моя бажає жити, Але я хочу чути й знать довіку, Дивитись на оцю красу створіння, Втішатись радістю правдивих діл, Боліти й мучитись, неправду зрячи! (В. Самійленко)
- Здається, виріс він своїм кремезним тілом над усією величезною землею і бачить її всю з краю в край, і впевнено веде свій народ до цілі, яку зрить тільки він один. (Р. Іваничук)
- Він востаннє мав зріти живою свою матір. (Г. Колісник)
Те саме, що диви́тися 1.
Приклади
- Тобі вже зазирає в очі Твоє грядущеє. Не зри! Сльозу пророчую утри! (Т. Шевченко)
- Не лінуйся, внуча моє, ходи зі мною на вранішні і на вечірні роси, зри своїми очицями на сонечко ясне, коли сходить, зри і коли заходить. (Д. Міщенко)
ЗРИ́МО .
Присл. до зри́мий.
Приклади
- Жде його Марія, І ждучи плаче, молодії Ланіти, очі і уста Марніють зримо. (Т. Шевченко)
- Я розумiв митця, я зримо, немов вiн справдi жив i дихав обiч мене, бачив його i вiдчував. (Р. Федорів)
- Капітан замовк, вперто вдивляючись у морок, серед якого ледь зримо проступали стрімкі береги. (Ю. Бедзик)
- Ми зримо бачимо, що проведена в СРСР колективізація зруйнувала міцні індивідуальні селянські господарства. (з наук.-попул. літ.)
ЗРІ́ЛО присл.
Глибоко продумано; серйозно.
Приклади
- План сей більше похожий на якусь утопію, аніж на реальну, зріло обдуману військову програму. (І. Франко)
- Інші знов, судячи нібито зріліше, кажуть, що вийшло вже мені з літ речами такими цікавитись, тобто про жінок мову розводити і до них примилятися. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
- Надто складний навіть для дорослих музикантів твір було зіграно п'ятнадцятирічним піаністом зріло і якісно. (з газ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.