ЗРИВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Переставати триматися на чому-небудь; відокремлюватися від чого-небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить і т. ін.). Приклади

Коли вони підходять до полиць з посудом, одна з полиць зривається і ціла гора металевих каструль і тарілок з гуркотом валиться на голови поліцаїв. (І. Кочерга)
Щука .. блиснула проти сонця широченним золотавим боком і пішла вглиб. – Зірвалася?! – Ні, – Борис уже підтягав зморену щуку назад. (В. Собко)
Опівночі засув біля сінешніх дверей знову з гуркотом зірвався з петлі. (В. Козаченко)

Відокремлюючись від гілки, падати додолу (про листя, плоди і т. ін.). Приклади

Коли черв'як торкнувся плоду, Той плід зривається з гіллі. (О. Підсуха)
Жовтий лист, зірвавшись з гілки, тихо опускається додолу, крутячись, мов метелик. (Панас Мирний)
Зразу ж за тином буйно цвіли рожі червоними квітами. І то з одної ніби пелюстка зірвалась – упала на тин. Така то хустина. (А. Головко)

Звільнятися від яких-небудь пут, прив'язі і т. ін., розриваючи їх. Приклади

Корова, зірвавшися вночі з посторонка, вискочила з подвір'я. (І. Франко)
Він [собака] зірвався з прив'язі і заховався за бочками, що стояли на палубі. (М. Трублаїні)

перен., розм. Раптово втрачати витримку, самовладання, контроль над собою, не мати сили стримати себе. Приклади

Як я перемучився за ті дні .. Борюсь, не подаю Маринці виду, що мені тяжко, але зриваюся.... (В. Речмедін)
Кипиш увесь, тамуєш у собі лютий вогонь і боїшся, щоб не зірватися, не розійтись, і дуже дорогою ціною тримаєш себе в руках. (В. Кучер)
Мені розповідав Шухновський про Петрову поведінку в класі. День, два, три може сидіти, як усі діти, а потім зірветься. Інакше він не може. (Ю. Збанацький)
– Не чіпай моїх батьків, – ледь не зірвалася Тетянка, та втрималася. (Люко Дашвар)

Падати вниз, не втримавшись на чому-небудь. Приклади

Пісок, глина, невеличкі камінці зривались з-під його ніг і котилися додолу. (Панас Мирний)
Місяць підіймається вище, і краплі, зриваючись з дерев, мерехтять самоцвітами. (М. Стельмах)
З високих круч луна орлиний клекіт. Лиш тихі води все стоять мовчазно, І тільки часом камінь з круч зірветься. (Леся Українка)

Падати, скочуватися, зсовуватися, втративши опору, рівновагу. Приклади

Він дравсь на круті гори, зривавсь. (Марко Вовчок)
[Меланка:] Скільки раз Зривалася і падала я з кручі, І в розпачі, щоб вогник не погас, Чіплялася за терен я колючий.... (І. Кочерга)
Назад вибирався через слухове вікно, приставивши до стіни поламану драбину. Кілька разів зривався й лише чудом не розбудив Окрю. (Ю. Іздрик)
На гребені кам'яного перевалу зірвався в прірву матрос Остапенко, але навіть не скрикнув, щоб не сполохати ворога. (В. Кучер)
Перегнав я кобилок до ручаю крутими проходами. І дуже щасливо – жодна не зірвалась. (Ю. Логвин)
Наша юстиція через якийсь незбагненний катаклізм зірвалась з своєї твердої основи й полетіла в якусь страшну прірву, тягнучи за собою безліч невинних людей. (Б. Антоненко-Давидович)

Рвучко вставати, підніматися або дуже швидко залишати якесь місце; схоплюватися. Приклади

Вкладався [Підпара] і лежав причаївшись, але раптом зривався і шарив по долівці рукою, поки не знаходив сокири. (М. Коцюбинський)
Юрко зривається з місця і біжить стежками до Ілька на городи. (П. Козланюк)
Зірвалися вони того дня до зорі світової і побігли усі .. до Дніпра вмиватися. (Марко Вовчок)
Горобці зірвались з конопель і полетіли на сусідню смужку. (В. Гжицький)

у сполуч. зі сл. на біг, на рись, в галоп і т. ін. Різко прискорювати рух; переходити на швидку ходу, біг. Приклади

Скільки не примушувала вона себе не поспішаючи йти вулицею, ноги самі зривалися на біг і втримати їх не вдавалося. (В. Собко)
Конячка .. стишилася, дрібно перебираючи ногами, пішла поволі, хоч усе норовила зірватись на труську рись. (Ю. Збанацький)

Різко починати рухатися. Приклади

Швидкий потяг повільно прискорює ходу, наче з почуттям зверхності над звичайними потягами, що швидко зриваються з місць, навіть обганяють його, але так само швидко й зупиняються. (О. Шугай)

перен., розм. Раптово залишати якесь місцеперебування, кидати якусь роботу і т. ін. Приклади

Нікого не заманювала думка на вільні степи, на далекі сторони. Чого його з місця зриватися та втрачатися, коли тут і на нашу долю буде?... (Панас Мирний)
В запитанні не було тривоги, але Степан зрозумів натяк дівчини: чи не зриватися з ночівлі, маскуючи місцеперебування загону напередодні такої операції. (Іван Ле)

Поривчасто, різко починатися (про бурю, дощ і т. ін.); починати дути (про вітер). Приклади

Зривається буря від краю до краю, бурхочуть навколо вали. (П. Грабовський)
Помітно, як насувається вечір. Каламутиться небо, дужчає вітер, зривається завірюха. (О. Гончар)
Зоя на кілька хвилин зупиняється. Темно навкруги. Зривається сніг. (О. Бердник)
Зараз зірвався такий вітер, що аж гуде. (М. Коцюбинський)

на що, безос. Повертати на початок чого-небудь. Приклади

Над осіннім степом, повитим млою, повзли сірі хмари низько-низько. От-от зірветься на дощ. (І. Цюпа)

тільки недок. Іти час від часу (про дощ, сніг), дути сильно, поривами (про вітер). Приклади

Йшла пізня осінь .. Часом зривався дрібний дощ, холодний, уїдливий. (Г. Коцюба)
Над селом розгулялась метелиця. З битого шляху зривався наполоханими табунами коней пронизливий вітер. (М. Стельмах)

Починати раптово звучати; доноситися, лунати, розлягатися (про звуки). Приклади

Як галячий клекіт, зривається і регіт, і крик і вихориться понад головами веселого зборища. (Панас Мирний)
Між гостями зривається гуртова пісня і зразу набирає сили. (С. Васильченко)
Стрілянина зривалась то в одному, то в іншому місці в степу. (О. Гончар)
Бурливі оплески, що зірвалися по тій промові, тривали досить довго. (І. Франко)

Починати раптом голосно кричати. Приклади

– Я питаю: те місце ще не зайнято? – зірвався криком Сергій. (І. Білик)

перен., розм. Не виходити, не вдаватися або не відбуватися через що-небудь (про якусь справу, певний задум і т. ін.). Приклади

Зустріч зривалася з нашої провини. (А. Шиян)
– О, знову зривається репетиція! – сплеснула в долоні дівчина. (П. Автомонов)
– Ти про смерть не думай, ти про життя думай. І в першу чергу – про своє завдання. Повинно б удатися. Все – за це. Ну, а коли зірветься.., не лізьте згарячу. Бережи хлопців і себе. (А. Головко)

Не виконуватися, порушуватися. Приклади

Гід сперечався з керівником групи, наполягав на негайному від'їзді, бо треба ще три замки оглянути, твердив, що зривається графік. (А. Хижняк)

перен., розм. Вступати, приступати. Приклади

Видно, він і сам се брав у тямки, через те й ні в які розмови з людьми не зривався. (Ганна Барвінок)
В хаті, бачу, світло горить, гомонять, чую, дехто співати зривається. (Остап Вишня)

Поспішно або необдумано вирушати кудись. Приклади

Їй тільки того й треба, щоб він [Пилипко] не зірвався в такий холод в таку далеку путь! (Панас Мирний)
Раз уже зірвався йти до народовців у гості, цікаво заглянути й до новоспеченого “Діла”, що там заспівають. (П. Колесник)

тільки недок., рідко. Мати намір, бажання що-небудь зробити; пориватися. Приклади

До праці я вчора зривавсь, Пив солод надій, а сьогодні? Куди він, мій порив, дівавсь? (П. Грабовський)

тільки недок. Раптово, стрімко обриватися (про рельєф). Приклади

За .. ожередами дорога з степу круто зривається вниз – гребля внизу під високими вербами з млинами ліворуч на великому ставу. (А. Головко)

Стрімко підніматися, злітати вгору. Приклади

Дівчина вкинула в піч усі клаптики паперу, і полум'я весело загуло, зриваючись угору, до комина. (В. Собко)

рідко. Розриватися на частини під дією вибухівки; вибухати (у 1 знач.). Приклади

[Ганна:] Тут і міни, і снаряди лежать у землі, що не зірвалися. (З. Мороз)

ЗРИВА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок., ЗІРВА́ТИСЯ, зірву́ся, зі́рве́шся, док.