ЗРИВАТИСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

зрива́тися / зірва́тися з го́лосу.

Втрачати голос, замовкати від надмірного крику або хвилювання. Приклади
  • Бояри загомоніли. Судислав, намагаючись перекричати їх, зірвався з голосу (А. Хижняк)
  • Безхатько зірвався з голосу і, пополотнівши, ніби заморожений, застиг посеред хати з роззявленим ротом (Л. Юхвід)

зрива́тися / зірва́тися (ско́чити) з язика́ (з вуст).

Швидко, спонтанно промовлятися (про слова). Приклади
  • Але голос йому не зрадив, і слова все так само впевнено зривалися з уст (Іван Ле)
  • Але Балабуха заговорився, й од старого, академічного звичаю з його язика почали зриватись латинські слова (І. Нечуй-Левицький)
Раптово, мимоволі з'являтися, звучати (про думки, пропозиції і т.ін.). Приклади
  • Пропозиція моя виникла якось несподівано для мене самого і зірвалася з язика, наче з власної своєї ініціативи (Л. Яновська)