ЗРЕШТОЮ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗРЕ́ШТОЮ присл.
Після всього; нарешті.
Приклади
- Він би зрештою погодився з Іваном, коли б Іван умів хоч удавати, що вважає панотця господарем. (Л. Мартович)
- Зрештою Андрій не витерпів: підбіг до дітей, вихопив у одного гарбузячу дудку й почав їх тіпати нею по плечах. (С. Васильченко)
зі спол. а.
Уживається у знач. протиставного спол., що відповідає словам втім, проте.
Приклади
- Казала п. Ольга, що їде до Відня в серпні чи в вересні, а зрештою напише комусь про те сама. (Леся Українка)
у знач. вставн. сл.
Указує на те, що підсумовує, завершує, закінчує що-небудь, висловлене раніше, або вживається при останньому слові якогось переліку.
Приклади
- Не добре було б, коли б 3-й т. був меншим од попередніх двох, я цього боюся і пхаю в нього цілих шість новел. Зрештою, Вам видніше буде. (М. Коцюбинський)
- Сліпо, не думаючи, я підкорився Антоші. Я робив усе, що він мені наказував. Зрештою, не лишилося вибору. (І. Микитенко)
- Зрештою, він і сам уже не міг витримати тієї гостро щемливої нудьги й пекучого бажання висловитися, що переповнювали його по вінця. (І. Багряний)
- Навряд чи доцiльно буде в прийдешньому конструювати штучних людей .. Це породить безлiч конфлiктiв i, зрештою, сформує нове рабовласницьке суспiльство. (О. Бердник)
- – Матимеш на пляшку кальвадосу. Зрештою, чи не байдуже, де заробити кілька песо? Тягати лантухи з пароплава не легше. (І. Білик)
- Жорстка централізація послабила міста, села і, зрештою, країну, чим і скористався ворог. (із журн.)
у знач. вставн. сл.
Уживається на означення крайнього ступеня незадоволення.
Приклади
- [Голос скрипаля:] Та що це за неподобство, зрештою! Ні працювати, ні відпочити!. Гуркіт, безладдя, ґвалт! (І. Кочерга)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.