ЗОБИДЖАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗОБИДЖА́ТИ , ЗОБИЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗОБИ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, розм.

Виклика́ти у кого-небудь почуття образи (у 2 знач.); ображати, кривдити. Приклади

Він [батько] справді був добрий, не то що ніколи не зобижав її, а було і матір придерже, коли та розходиться лаяти.... (Панас Мирний)
– Людині доручено ве-е-елике діло. А що – хіба не так? Цілий світ Бог дав людині – твори, веселись, роби порядок, не зобиджай слабших і менших. (О. Бердник)
– Ото мати зрадіє, що дочка знов буде коло неї! .. Тут і доглянуть, і голову змиють, і зобидити не дадуть. (В. Кучер)

Безчестити (жінок, дівчат). Приклади

– О, вже і безстидство причепив! – посміхається Юрко .. – Хіба ж я зобижаю дівчат? От інколи тільки руки погрієш навколо їхнього стану. (М. Стельмах)

Заподіювати кому-небудь матеріальні збитки, кривдити в чому-небудь. Приклади

Пороздавала [удова] усе: землю – на скіпщину, вітряк – з мірки, та усе чесним, богобоязним людям, щоб не зобиджали її і щоб у срок [строк] зносили, що треба. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Як там поживає ваша дружина, товаришу гвардії майор? – запитав Хома, поштиво козирнувши. – Бригадир не зобижає? Дає соломи на хату? (О. Гончар)
– Ти в мене добрий зять, не зобиджаєш, крихтою ділишся, але здобувати тобі ту крихту нелегко, ой, нелегко.... (М. Сиротюк)
– Захворіла, чи що? – Я здорова. – То, може, тебе зобидив хто? Ділянку невірно заміряли в артілі чи трудодень неправильно записали? (Григорій Тютюнник)
– Цілісіньке літо худоба в нас пасеться, на зиму робимо запаси сіна. Паші вистачає, тайга не зобидить.... (О. Донченко)

перев. чим. Давати що-небудь, наділяти чимось у меншій мірі, ніж потрібно, позбавляти чогось. Приклади

Може, старий батько зобиджав її вдяганкою та обуванкою чи дорікав шматком хліба? (І. Волошин)
Роки невблаганно збігали. Душею Періандр почував себе так само молодим, та й здоров'ям боги його не зобидили. (І. Білик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.