ЗНЕМАГАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗНЕМАГА́ТИ рідко ІЗНЕМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗНЕМОГТИ́, рідко ІЗНЕМОГТИ́, о́жу, о́жеш; мин. ч. знемі́г, рідко ізнемі́г, могла́, ло́; док.

від чого, на що і без дод. Утрачати силу, знесилюватися від чого-небудь виснажливого (мук, утоми, важкої праці і т. ін.). Приклади

Він знемагав від муки. “Краще б я не родився або мене забито, ніж отаке терпіти!..”. (Панас Мирний)
Поет спинивсь. Поквапно серце билось. Він знемагав і далі йти не міг. (Л. Дмитерко)
Він із Криму утікає Від орди лихої. Ізнеміг. (С. Руданський)
Був колись я бадьорим і юним, та тепер постарів і знеміг. (В. Сосюра)
Степ знемагає без води. (О. Довженко)

Почувати себе хворим, слабим. Приклади

[Рябина:] Пане писарю, скажіть-бо їй на розум, що там такого, бо я щось слабий. Бачите, на язик знемагаю. (І. Франко)
Здорово знемагав [Захарко] на похмілля, не міг і голови звести горопаха. (Б. Грінченко)

Утрачати боєздатність, ставати небоєздатним (про армію). Приклади

Війни розбіг потоком вогняним розливсь на тисячу доріг, і ворог вражений знеміг, – не встояв перед ним. (І. Гончаренко)

тільки 3 ос., кого. Знесилюючи, виснажуючи чимсь, долати кого-небудь. Приклади

Рани їх постріляні та порубані Дуже їх ізнемагали. (з думи)
Пекуча згага та гірка печія його так знемогли, що перед очима не знать де беруться кучеряві садки, темні лісочки і сині річечки кругом їх оббігають. (Панас Мирний)
Мержинський говорив недовго, кашель зовсім знеміг його. (М. Олійник)

тільки недок. Страждати, перебуваючи в ярмі, під гнітом, утративши волю, права і т. ін. Приклади

Вони проникали до татарських і турецьких міст, де знемагали в неволі їхні брати й сестри. (А. Кащенко)
До того часу, доки на історичну арену не вийшов Богдан Хмельницький, народ України знемагав під владою Речі Посполитої. (з наук. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.