ЗНАХОДИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що і без прям. дод. Шукаючи, виявляти кого-, що-небудь десь; протилежне загублювати. Приклади

Петруня сідає, перебирає газети, знаходить потрібну, читає. (С. Васильченко)
Звиклі до всього монгольські коні розгрібали ногами сніг, знаходили стеблинки трави, торішнє листя. (А. Хижняк)
Коли дорослим знаходиш загублену колись улюблену іграшку – м'ячик чи дзиґу, то це не означає, що нею пристойно бавитись. На все свій час. (Н. Околітенко)
Хто чого шукає, то й знайде. (прислів'я)
Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла. (Т. Шевченко)
[Сервілій:] От щастя, я знайшов-таки добродія Луція! Аж упрів, бігаючи за ним.... (В. Мисик, пер. з тв. В. Шекспіра)
Уже й вечір, а Василя немає. “Чи не трапилась яка біда з ним?” Біди не шукай, вона сама тебе знайде. (П. Автомонов)

що. Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок, досліджень. Приклади

– Я – подорожній. У великій пустині я знаходжу поклади дорогоцінних металів, котрі можуть збагатити всю націю. (Г. Хоткевич)
– Прошу вас .. звернути увагу на корисні копалини. На Україні за всяку ціну треба знайти нафту. (М. Стельмах)
Експедиція урану не знайшла. Просто натрапила на сліди, котрі показують, що шукали правильно. (І. Білик)

кого, що. Підшукувати, добирати кого-, що-небудь. Приклади

Слухачі всі зареготали, і Мишуня ніяк не знаходив слів, щоб пояснити своє запитання. (Ю. Яновський)
А мати все: – Одружись, Грицю, та й одружись! Чому ні? – А тому ні, – каже Гриць, – що любої пари не знайшов; а побратись абияк не гоже! (Марко Вовчок)
Незабаром ізнайшов [Денис] собі добру місцину поблизу дуба. (Б. Грінченко)
Якщо відпаде потреба у військових моряках, то й тоді він знайде для себе корисну справу. (В. Логвиненко)

що. Виділяти, вибирати певний проміжок часу для чого-небудь. Приклади

Доводиться просто дивуватися, коли цей борець, поет, белетрист і публіцист знаходить ще час для серйозної наукової роботи! (М. Коцюбинський)
Кожен вечір я приходжу до кав'ярні Длугоша. Які б термінові справи у мене не були, я завжди знаходжу хоча б пару десятків хвилин, щоб посидіти там. (Д. Білий)
Може, Ви знайдете зайву часину і коли-небудь обізветесь до мене. (Панас Мирний)
– Мабуть, піду кину сіті. – Знайшов час! – я ледве не похлинулася маслиновою кісточкою. – Уже за північ. (В. Шкляр)

що. Одержувати, здобувати що-небудь. Приклади

Ти вічне життя, Делеклюзе, Знаходиш в огні барикад. (М. Рильський)
Я старався кожному догодити щирістю та слухняністю. Я навчився дуже важливої речі: знаходити втіху в своєму служінні. (Г. Пагутяк)
Хто з нами в ногу йде – в житті він щастя знайде. (прислів'я)
– Пусти мене, мій хлопче, на свободу, І все, що треба, я знайду сама. (Д. Павличко)

Зустрічати з боку кого-небудь якесь почуття, певне ставлення до себе і т. ін. Приклади

– Частенько виступав і я у волзьких містах, – згадує Саксаганський, – багато маю друзів-волгарів, не раз у старі тяжкі часи знаходив у них братерську підтримку, чув товариське слово.... (Ю. Мартич)
Давно вже погнали його злидні з Китаю. Не одну тисячу кілометрів сходив він у російській тайзі в пошуках кореня життя – женьшеню .. Знайшов він тут дружбу і нове товариство. (О. Довженко)
Сім'я – це єдина фортеця, де можна знайти розуміння й підтримку. (з газ.)

Придбавати, одержувати в чому-небудь джерело якогось настрою, певних почуттів і т. ін. Приклади

Вона черпала сили у тій покорі, знаходила в ній терпку насолоду. (М. Коцюбинський)
Христина заплакала, знаходячи в сльозах полегшення. (М. Стельмах)
Не додавай знесиленим журби, Не добивай зневір'ям підупалих, А розбуди на діло боротьби, Знайди розвагу в світлих ідеалах! (П. Грабовський)
Квітує степ на Перекопі. Іскриться сіль на Сиваші. Забудь на мить буденний клопіт, Знайди наснагу для душі. (Л. Дмитерко)

у сполуч. зі сл. відгомін, вираз, відгук, відображення і т. ін. Мати вияв, виявлятися в чому-небудь. Приклади

Різні етапи, всі визначні події нашого життя знаходили і знаходять свій відгомін у величному симфонічному звучанні його [П. Тичини] поезії. (А. Малишко)
У мовно-поетичних сюжетах митця знайшли відображення середньовічні міркування про недосконалість земного світу. (з наук. літ.)
Процес зближення національних економік, спрямований на утворення єдиного господарського комплексу, знайшов вираження у створенні Європейського Економічного Співтовариства. (з навч. літ.)

що і без прям. дод. Придумувати, розмірковуючи над чим-небудь. Приклади

Руфін від збентеження не знаходить одразу, що сказати, тільки хапається за голову, неначе в приступі наглого болю. (Леся Українка)
Їли якийсь час усі мовчки, не знаходили, про що балакати. (А. Головко)
– От як дядько Вавило тебе батурою одшмагають, отоді знатимеш! – За що ж він битиме? – питаю. – Він знайде за що. (Григорій Тютюнник)
– Ось .. новеньке вам слово, шукайте коріння, зерно – і знайдете обов'язково, від чого походить воно. (Д. Білоус)

що. Унаслідок спостережень, досліджень і т. ін. приходити до певних висновків, складати, створювати якусь думку про кого-, що-небудь. Приклади

Завтра я йду до Яновського і .. спитаю, як він знаходить мій стан взагалі. (Леся Українка)
Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників. Розваживши добре, він знайшов, що справді взяв через край. (В. Самійленко)
Вона знала, що Клайд жартував, але вона знайшла в цьому жарті якийсь зловісний сенс. (В. Владко)
Скажи, що ваду у мені знайшла ти, Того і зрада виникла твоя. Назви мене калікою, – і я Весь вік прилюдно буду шкутильгати. (Д. Паламарчук, пер. з тв. В. Шекспіра)

тільки док., розм., у сполуч. зі сл. чим, за чим, що, кого і т. ін. Уживається для вираження ірон. чи зневажл. ставлення до кого-, чого-небудь. Приклади

– Оце знайшли, чим турбуватись. Побрязкачі будуть. (Марко Вовчок)
– Ну, годі, Яшко, годі! Теж мені, знайшов за чим плакати! За куркульськими наймами! (А. Головко)
– Для нас [кріпаків] – лиш панські канчуки та ще хіба – в солдати. – Знайшов за чим жаліти. – Я хочу вмерти вільним! (Василь Шевчук)

кого. Зустрічати, заставати кого-небудь десь. Приклади

Під час танку, коли траплялися перерви й переходи, вона любила зайвий раз упевнитися, що ми сидимо в залі – я чи Сев. Ми й сиділи, у нас було одне місце, де вона завше знаходила нас. (Ю. Яновський)
Біля крюка [пульманівського вагона] Каленик Романович з Рубіном знайшли кілька молодих ковальських помічників і коваля. (І. Сенченко)
На світанку охорона.., збентежена довгою відсутністю правителя, знайшла його у вежі Мовчання. (О. Бердник)

кого, що. Заставати, виявляти кого-, що-небудь в якомусь положенні, стані. Приклади

Татьяну він саму знаходить, І мовчки декілька хвилин Вони сидять. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
Макуха все й розказав: як увійшов у світлицю і як знайшов Левка над скринею з грішми. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Двері до капітанської каюти знайшли зачиненими. (М. Трублаїні)

що. Помічати, бачити у комусь, чомусь що-небудь. Приклади

Мати знаходила і свої риси в дитини: тиха хода, лагідна мова, рівний грудний голос. (С. Чорнобривець)
Правду кажучи, я не знайшов нічого такого у тій рецензії, щоб заради неї збивати бучу. (Панас Мирний)
Колишній ротмістр Стелєцький .. казав Марині: – І що ти в ньому знайшла особливого? Звичайний собі молодик. (Б. Антоненко-Давидович)
Жених мій унадивсь до Бетсі... І що він у ній, навіжений, знайшов? (М. Лукаш і В. Мисик, пер. з тв. Р. Бернса)

тільки док., кого, розм. Народити (дитину). Приклади

Сова кричить .. “Се якась дівка знайде дитину”. (Ганна Барвінок)
А пора вже як прийшла, Двох синів собі знайшла [царівна]. Не сховаєш в мішку шила, Враз цареві “доложили”. (І. Манжура)
Розлючений батько кинувся з голим мечем до дочки, яка саме в ту хвилю знайшла дитину, і крикнув: – Або кажи, од кого воно, або тут тобі й смерть! (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

ЗНАХО́ДИТИ джу, диш, недок., ЗНАЙТИ́, рідко ІЗНАЙТИ́, айду́, а́йдеш; мин. ч. знайшо́в і рідко ізнайшо́в, шла́, ло́; док.