ЗМИЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗМИ́ЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ЗМИ́ЛИТИ, и́лю, и́лиш; наказ. сп. змиль; док.

що. Витрачати (яку-небудь частину мила) під час миття, прання і т. ін. Приклади
  • Половину змилила мила. (Сл. Б. Грінченка)
  • [Стрепсіад:] Для ощадності Ніхто із них не бриється, не мажеться, Не ходить в баню митись. Ти ж майно моє Так змилюєш, неначе я в труні уже. (Борис Тен, пер. з тв. Арістофана)
що, розм. Робити мильним, покривати милом (див. ми́ло1 1); намилювати. Приклади
  • Він змилив руки й почав їх мити, пускаючи з рота струмінь води. (М. Йогансен)
кого, розм. Швидкою й тривалою їздою доводити коня до того стану, коли він дуже пітніє, укриваючись пінистим потом, милом (див. ми́ло1 2). Приклади
  • Змилювати на перегонах коня.

ЗМИ́ЛЮВАТИ юю, юєш, недок., рідко, ЗМИЛИ́ТИ, илю́, и́лиш, док., розм.

у чому, рідко чим і без дод. Те саме, що помиля́тися. Приклади
  • Усім здалось, що Кованько якось змилив, звернув навкоси з простого шляху в якесь багно. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Мазепа:] Владико мій, дай серцю міць і крицю, Щоб не схибнуть, не змилити й на крок. (Л. Старицька-Черняхівська)
  • – Ні, чоловіче, добрий... Ви змилили. Візок і моя конячина тут не на те, щоб когось кудись возити. (Т. Осьмачка)
  • Спершу вони блукали, змиливши виїздом із автостради, не надто обережно просувалися поміж скель. (І. Карпа)
  • – Сто раз двадцять вбито звірів – скажем це ми і не змилим, Та за вас на двадцять більше впало перед Автанділом, Бо ні разу він не схибив. (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі)
без дод. Стріляючи, замахуючись для удару і т. ін., не влучати в ціль. Приклади
  • Його нога атакувала мене на верхньому рівні, цілячи в голову, й удар не змилив би, – якби я не поставив жорстокий блок. (Л. Кононович)
  • – Ну, як рушничка б то? – Асесор закричав: – Не змилить? (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
кого, що. Вводити в оману кого-небудь; обманювати. Приклади
  • Перше недовір'я перевернулось у віру, що Марина змилила їх. (Панас Мирний)
  • – Він приходить регулярно в осьмій годині, а відходить у півдванадцятої. Хоч годинник би зле йшов, то його це ніколи не змилить. (Л. Мартович)
  • Щоб змилити погоню, – а Довбуш сподівався погоні, – він вирішив розділити свій загін на дві частини і кинути в два протилежні боки. (В. Гжицький)
  • Мчав [Лаврін] лісом, мов гнаний вовками олень. Думка теж летіла, як стріла, вказувала шлях – угору, по крутосхилу – тут важче коням, тут може змилити погоню. (Ю. Мушкетик)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.