ОБМАНЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОБМА́НЮВАТИ юю, юєш, недок., ОБМАНУ́ТИ, ану́, а́неш, розм. ОБМАНИ́ТИ, аню́, а́ниш, док.

кого, що і без прям. дод. Словами, вчинками, діями вводити в оману кого-, що-небудь; обдурювати (у 1 знач.). Приклади
  • [Дівчата:] Знаємо ми вас! Шкода, нас ви не обманите, До себе не переманите. (М. Кропивницький)
  • Хтось наговорив вам неправди, безсердечно обманув вас, що люди серцем співають! (Ірина Вільде)
  • Але обманути Дмитра було важко. Він одразу збагнув усе: і наш настрій, і наші думки. (В. Козаченко)
  • Я долю обманить лукаву Своєю впертістю жадав. (М. Рильський)
Говорити неправду; брехати (у 1 знач.). Приклади
  • – Яка гарантія, що я не обманюю, коли кажу, що я соціалістка? Яка? (В. Винниченко)
  • – І де ти взявся? – Прямо з села поспішав, щоб тобі пособити! .. – Ніби ти бачив, як я йшла?.. Ой обманюєш, Романе! (М. Стельмах)
Не виконувати своїх обіцянок, порушувати, ламати слово. Приклади
  • – Ви гадаєте, що я обманюю, гадаєте, що Петро Чопик .. здатний брехати? (Є. Доломан)
  • [Химка:] Гості ж, певно, не обманять – прийдуть. (Панас Мирний)
Спричинятися до хибного сприйняття дійсності ким-небудь. Приклади
  • Як він [Левко] тільки стукнув у шибку, дівчина знову подумала, що то Роман прийшов до неї .. Але .. багато-багато ще днів буде обманювати її чужий стукіт. (М. Стельмах)
  • І не обмануло Віруньку перше враження, що перед нею людина справжня, людина-кристал. (О. Гончар)
Переконувати себе або кого-небудь у тому, що не відповідає реальності. Приклади
  • Та Павло обманював себе удаваною байдужістю. Він не міг заспокоїтись. (А. Хижняк)
  • – Ми довго обманювали себе й один одного, але не можна все життя втікати від реальності. (О. Авраменко, В. Авраменко)
  • Не обманюй, лицарю, і мене, й себе. Знаю я, .. що тобі не можна любити мене. (О. Довженко)
кого і без прям. дод. Діяти нечесно, вдаватися до обману, шахрайства щодо кого-небудь; ошукувати. Приклади
  • – На ярмарках людей обманюєш? – Людей, батюшко, ні, а баришників – є гріх. (М. Стельмах)
  • – Я ж .. не вимагач, хіба я кого обманював чи з кого вимагав? Вгощають люди, припрошують, то чи мені, безгрішному студентові, відмовлятися? (О. Гончар)
  • – Вони ж теж люди .. – Які ж вони люди, коли обманюють і крадуть. (А. Михайленко)
  • Йому здавалося, що усі навколо хотіли його використати, обманути, виставити у поганому світлі. (В. Хрущак)
кого, що і без прям. дод., перен. Не справджувати чиїх-небудь надій, сподівань і т. ін. Приклади
  • День, що хвилював, доводив до безголов'я і обіцював так багато, що майже завжди обманював. (Ірина Вільде)
  • Друзі милі! Так хочеться почути знов, Коли зневіра серце ранить, Юнацьких запальних розмов Про те, що мужність не обманить.... (Є. Плужник)
  • Чи весняні здійсняться мрії? Чи літо не обманить їх? (М. Рильський)
кого і без прям. дод. Порушувати подружню вірність; зраджувати (у 2 знач.). Приклади
  • [Гнат:] Зрадила!.. Так ти обманювала, сміялася надо мною! О гадюче, єхидне кодло, не діждеш же й ти празникувать весіллям свою зраду. (І. Карпенко-Карий)
  • Ну да, я погана, гидка, я це знаю, я, дійсно, хочу жить, хочу мати розкіш життя, хочу багатства, я обманюю Андрія й маю любовника. (В. Винниченко)
  • – Взнала б, що обманюєш, – ні одного дня не жила б, хоч як люблю тебе. Вигнала б з-перед очей і з серця. (М. Стельмах)
кого і без прям. дод. Обманом, нещирими обіцянками домагатися інтимних стосунків з дівчиною, жінкою; спокушати, зводити. Приклади
  • Принесла його [сина] на світ від красеня капітана, і не спокушав він її, нічим не обманював, сама розпалалась до нього коханням. (О. Гончар)
  • – Що ж? – каже, – хоч і обманув, та не посміявся.... (Г. Квітка-Основ'яненко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.