ЗМИГАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Те саме, що мига́ти 3; моргати. Приклади

Стара циганка .. плескала з призьби в долоні, а з другого боку стояла біла коза і придивлялась, не змигаючи, до хазяїв, немов зачарована мелодією циганського танцю. (М. Коцюбинський)
– Ніяк не можеш наїстися, – наскіпивсь на нього Дузь і, як стояв, .. не змигуючи, звелів: – Начальство шукай, начальство! (М. Вінграновський)
Ярослава соромливо змигнула, але, переборовши ніяковість, знову глянула на нього росяно-сірими, з чорною обвідкою очима. (В. Минко)
Стрибає [Ганнуся] на піщаному березі, витрушує воду з вуха, підбігає до нього, заглядає в очі. Дивиться довго-довго, не змигне. (О. Бердник)
Кинулась [Галя] до матерi, нахилилась над нею: – Обiзвiться... Меланка тiльки повiками змигнула, i знову її погляд втупився в сволок. (Є. Гуцало)
У свічок золотаві зіниці вдивляюсь впритул – не змигну. (О. Забужко)

Швидко й мимовільно заплющуватися і розплющуватися (про очі). Приклади

Не знати, про що думав він, але його очі гляділи, не змигаючи, в полум'я огнища [вогнища]. (І. Франко)
Ти затопиш очі в очі – Очі не схибнуть! Тобі дивно, що чужії Від твоїх змигнуть... Живо-живо сама глянеш – І сама змигнеш. Отоді ти, моя мила, Мене спом'янеш.... (С. Руданський)
Я чую, що мої лиця присохли до вилиць, очі сухі і не змигнуть, наче хто вставив їх у рогову оправу. (М. Коцюбинський)

безос. Приклади

– А за кого ж тебе віддати маємо? За жеброту, за голодранця того?.. Нє-е, не для цього Дідух доньку свою вигодував, аби межи чорні злидні пустити. З мене б усе село сміялося. – Не такі й чорні... – Та стуль [стули] писок! – змигнуло під бровами у Сеня. (І. Нижник)

перев. док. Моргаючи, подавати який-небудь знак очима, повіками. Приклади

Миля змигнув мені й зненацька потурив солдатика плечем, .. а ми перестрибнули через гнилий тинок, лише вершечок якого стримів із снігу, і вдарилися до лісу. (Ю. Мушкетик)

що, рідко. Мигаючи, моргаючи, змахувати, струшувати що-небудь з очей (звичайно сльози). Приклади

Жалібно похитувала [Маланка] головою, змигнувши крадькома сльози. (М. Коцюбинський)

перен. Те саме, що мига́ти 2; швидко спалахувати й гаснути (про вогонь, світло і т. ін.). Приклади

Від Перекопу докочуються гарматні гули, все частіше змигують на Турецькім валу вогні батарей. (О. Гончар)
Звідси вночі табору не видно, лиш кволі іскри змигують над багаттям, що не згасає, тліє усе літо. (А. Михайленко)
Побачив Сидір на карті назви наших міст, з'єднані між собою для маршрутів німецького бомбардувальника .. Ніби змигнув на карті слід мертвої, сліпучої блискавки. (М. Малиновська)
Свічечка змигнула й освітила на мить кімнату. (із журн.)

Зблискуючи, світити (про предмети); поблискувати (у 2 знач.). Приклади

Замахнувся [Сидір] з-за плеча, й Матвій поставив цапки Зірку та відхилився в лівий бік і назад, шабля змигнула перед його очима і з свистом розітнула повітря. (Ю. Мушкетик)

Те саме, що мига́ти 4; мелькати. Приклади

Для траси .. з невпинним багаторядним рухом – в один бік і в другий – існує тільки один вияв життя, тільки цей нестримний шал гонитви .. Змигують мимо тебе цятки чиїхось облич, але виразів їхніх не вгледіти. (О. Гончар)

безос. Приклади

Йшов ніби уві сні: перед очима змигувало – являлося органістове чи гадюче обличчя. Отак плентався я дорогою, і сльози текли мені по щоках – мене біль їв невигойний і в тілі, і в душі. (Валерій Шевчук)

тільки док., перен., розм. Швидко минути; мигнути, промайнути (про час, певну подію, життя). Приклади

Бідний той, хто так i не збагне щасливих смутком любим – я це знаю, i щем любовi – нi, не промiняю на втiхи мить, що зникне – лиш змигне. (С. Йовенко)
А що таке два роки? Змигнуть, незчуєшся й коли. Як змигнули в фотокореспондента Миколи Убасєва, який тепер повертається додому. (О. Шугай)
Людоньки милі, як пахло опеньками, як хутко змигнуло життя, один Бог повірить! (Є. Пашковський)

ЗМИГА́ТИ а́ю, а́єш, ЗМИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.