ЗЛОМИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

злама́ти (зломи́ти) зу́би на чому і без додатка.

Зазнати поразки, невдачі у чому-небудь. Приклади
  • — Нас підтримають київські міщани й ремісники. А коли корона зламає зуби на такому дружньому опорі, — підемо на Буг (Іван Ле)
  • Під Москвою зломив [фашист] зуби, в Ленінград не йде без шуби! В Сталінграді все покинув, До Харкова дер без впину (Укр. думи.)
Затративши чимало праці, зусиль, не справитися з чим-небудь. Приклади
  • Невже він може повірити, що ця дівчина, практикантка, розв'язала проблему, на якій зламали зуби видатні інженери? Смішно навіть про це думати (В. Собко)

сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т.ін.).

Дуже складний, заплутаний, невідомий. Приклади
  • сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). [Передерій:] Адже як почне [Стрижаченко] крутити,.. то й праве діло так закруте [закрутить], що сам чортяка ногу зломе [зломить], а в його [нього] правди не дошукається (Панас Мирний)
  • — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко)
у чому, з ким--чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. Приклади
  • Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь)
  • Гадав [Левко], що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах)
  • — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб)
де. Нема порядку, велике безладдя. Приклади
  • — Стійте, стійте, дайте перше… шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка)

сон (дрімо́та) хи́лить (кло́нить і т.ін.) / схили́в (зломи́в, поборо́в і т.ін.) кого, на кого.

Хто-небудь засинає. Приклади
  • Галя ледве переставляла ниючі ноги, дрімота хилила її до землі (Ю. Збанацький)
  • Вже князя і сон зломив, В очі мов насипав приску, Голова тяжить, неначе Від маківки (І. Франко)
  • — А-а, це ви, товаришу голова? А ми держались-держались, та таки перед світом поборов нас сон (Григорій Тютюнник)
  • Мене мов сон хилить, та будять мене — хто плачем, хто риданням (Марко Вовчок)
  • Говорить далі невиразно слова, по голосі чутно, що її сон клонить (Леся Українка)