ЗДІЙМАЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що. Переміщати кого-, що-небудь знизу вгору; піднімати. Приклади

Ухопивши її на руки, здіймає [Василь] угору. (Панас Мирний)
От уже й виноградник видніється оддалік, а на ньому метушаться люди, високо здіймаючи оберемки зрубаної лози. (М. Коцюбинський)
Офіцер швидко здійняв високо над головою шаблю. (С. Скляренко)

безос. Приклади

Виступа [Хапко], а самого наче угору здіймає – здається, ось зараз птахом зніметься і полетить. (Марко Вовчок)

що. Високо піднімати (у 2 знач.), роздуваючи, збільшуючи в обсязі, розмірі. Приклади

Вал котився скоро, наче вихор, Здіймав воду рівно з берегами. (І. Франко)
Як ушкварить [Ілько] навприсядки, то таку пилюку здійме, ніби два табори циган на батогах б'ються. (Григорій Тютюнник)
Між деревами галявиною посунула спеціальна машина, звихрила цілу бурю листя, здійняла вище себе червоно-багряну заметіль, а де пройшла – за нею .. зеленіє стрижена щітка газону. (О. Гончар)

що, рідко. Брати, піднімати що-небудь з землі, підлоги і т. ін. Приклади

З книжки щось випало, – вона нахилилася здійняти. (Леся Українка)

що. Підводити, підносити (руки, голову і т. ін.). Приклади

Помандрував козаченько З Лубен до Прилуки. Ой, плакала дівчинонька, Здіймаючи руки. (з народної пісні)
Гадюка часом перепливала єрик хвилястими рухами, здіймала голову, поважно хитала нею з боку на бік. (М. Коцюбинський)
Їде [горянин] без тривоги, чоло здійнявши в синь тонку. (В. Сосюра)
– Я працювала в хлібному на Бессарабці. То було моє останнє світське місце роботи. – Світське? – здійняла брови Наталя Володимирівна. (Є. Кононенко)
Світе єдиний, не куплений, – Руки, мов крила, здійми, Ніжно, як батько, із купелі Юну державу прийми! (Б. Олійник)

Піднімаючи, підносячи що-небудь, височіти, вирізнятися на фоні чогось. Приклади

Величезний віковий дуб, що колись самітно здіймав над лісом свою круглу кучеряву шапку, .. був зламаний бурею. (П. Загребельний)

кого, що, перен. Возвеличувати кого-, що-небудь. Приклади

Як пісня України, ти [Тарас Шевченко] ідеш І в серце входиш кожному народу, До світових, далековидних веж Підносиш честь Богданового роду, Здіймаєш славу нашої землі. (А. Турчинська)

кого. Примушувати вставати, зрушувати з місця. Приклади

Він штурхав ціпком кабанів, здіймав їх на ноги і мацав хребти. (М. Коцюбинський)

перен. Підбурювати проти кого-небудь, спонукати до якихось дій. Приклади

[Храпко:] Одному баки заб'єш, другому – поперечиш, – тільки всіх проти себе здіймеш, та й годі. (Панас Мирний)

що. Підвищувати, посилювати (рівень, якість, тон і т. ін.). Приклади

В хаті .. температура стояла між 8 ° і 9 °, і навіть самовар, лампа .. та піч не могли здійняти її вище. (Леся Українка)

що. Діставати, брати зверху або з поверхні чого-небудь те, що там стоїть, лежить, висить і т. ін.; знімати. Приклади

– Килино! Чи не пора кашу здіймати? – Ще трохи не впріла, – відказала Килина. (Панас Мирний)
Василинка ж уже несе на стіл миски і ложки, здіймає настільник. (М. Стельмах)
Стоїть [Іванко], витягає руку з рукава і шпортає пальцем в снігу, конче хоче здоймити звіздочку біленьку, що блищить в снігу. Пробує кілька разів – не можна. (В. Стефаник)
Дід Овксентій потихеньку здійняв косу. На стіні без кісся висіла. (О. Ковінька)
Вітрець тихо росу ранню З травиці здіймає. (І. Манжура)

безос. Приклади

Така звіялася буря, такі вітри подули, що дерево з коренем виривало, а хатам здоймало верхи. (В. Стефаник)

що. Скидати з себе чи з когось що-небудь надіте, пов'язане і т. ін.; знімати. Приклади

– Біжи, коню, дорогою, Степовою, широкою, Щоб татари не піймали, Сіделечка не здіймали. (з народної пісні)
Панас виводить Марусю з посаду й ставить серед світлиці. Старша дружка здіймає з неї кибалку з квітками, стрічками й віночки. (І. Нечуй-Левицький)
Навіть крізь рукавички, яких лакей не здіймав ні на хвилину, відчувався холод наче закостенілих пальців. (Ю. Смолич)
Здійняв [мужик] з себе ремінний поясок, прив'язав його корові до рога: прошу, ведіть. (Л. Мартович)
Він здійняв окуляри й, хукнувши, легенько почав протирати їх хусткою. (Олесь Досвітній)
Нога .. сильно напухла, і праву халяву вже треба було розрізати. – Здійміть чобіт, пане поручнику! – радить він. (О. Лисяк)
– Біжи до нього, біжи з язиком до гетьмана, на батька-маму донеси, що личину з грішника старого здіймити хочуть, щоб не зводив людей. (Б. Лепкий)

що. Зрізуючи, зрубуючи, спилюючи і т. ін., видаляти з поверхні те, що покриває що-небудь або утворює верхній шар чогось. Приклади

Рукою пестить [Даліла] кучері ті чорні, А в другій гостреє залізо має, Одною кучері до себе любо горне, А другою їх з голови здіймає. (Леся Українка)
– От як в майстерні щось виточуєш або стружеш – усім тілом розумієш, що це останній пруг чи стружку здіймаєш. (М. Стельмах)

кого, розм. Збивати, убивати (пострілом, ударом і т. ін.). Приклади

– Я ось його зараз здійму, – цілить він в офіцера. (Г. Епік)

що, перен. Звільняти від чого-небудь (що звичайно мучить, непокоїть, завдає прикрощів). Приклади

Знахар той, славили, такий був здатний, що всяку хворобу здіймав з недужого, як паутину [павутину] з стінки. (Марко Вовчок)
– Сором перед людьми хто з мене здійме?. От в чому уся сила. Перед Богом і ви за мене заступитесь, помолитесь, а перед людьми як? (О. Кониський)
[Міріам (падає навколішки):] О, горе! Впала вже на мене кара, і вже її ніхто не здійме з мене! (Леся Українка)

що, у сполуч. з абстр. ім. Починати яку-небудь дію, виражену цим іменником. Приклади

[Гапка:] Це Карпо за Домаху здійма колотнечу! (М. Кропивницький)
Жовніри .. безладно бахкали в повітря, ще більше здіймаючи паніку. (Олесь Досвітній)
Ми здіймали вдвох такий галас, що бабуся прибігала з кухні. (Л. Смілянський)
Залітали комарі й до палат, здіймали такий дзвін.., що ні про який сон не могло бути й мови. (Ю. Збанацький)
Навмання через городи бігли собаки, ще здалеку здійнявши несамовитий гавкіт. (О. Полторацький)
Де ж шукати Газі-бея? Як пробратися до нього? Як не викрити себе передчасно і не здійняти тривоги? (В. Малик)

Заводити, затівати (розмову, мову і т. ін.). Приклади

Здіймав [Остап] річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма. (М. Коцюбинський)
Та незабаром гості знову Здіймають запальну розмову. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
Я ждав, .. Що ти до мене здіймеш мову, Ласкаво виявиш привіт. (П. Грабовський)

Збуджувати, викликати (думки, почуття і т. ін.). Приклади

Дайте мені того живого вогню, що ним ви пропікаєте людські душі, чаруєте серце й здіймаєте цілий рій думок та гадок. (Панас Мирний)
Скоро зійде зоря калинова, лине сяйво з очей юнаків, і здіймає Олега промова у серцях їх невиданий гнів. (В. Сосюра)

рідко. Порушувати (питання, справу і т. ін.). Приклади

Може, таким способом хто-небудь і зверне на осю справу увагу та й здійме питання в Думі.... (Панас Мирний)
[Люцій:] Та не для себе я здійняв сю справу, а для невинного Руфіна. (Леся Українка)

що, рідко. Точно відтворюючи, копіюючи, переносити на щось розміри, форму і т. ін. чого-небудь. Приклади

А це зараз прийдуть мене забирати, щоб здіймати з мене гіпсову модель. (Леся Українка)

кого, що, розм. Те саме, що фотографува́ти. Приклади

Я сказав старості, що незабаром приїду до них з такою машинкою, що нею портрети здіймають. (М. Коцюбинський)
Вид на хутірську балку і на близькі ліси чудовий. Фотя з Мишею і там дещо здіймали, але я ще їх знімків не бачила. (Леся Українка)

кого, що, рідко. Проймати, охоплювати (про почуття). Приклади

Мене здіймав страх при самій думці, що мені треба буде йти через той густий, темний ліс. (І. Франко)
Знав би Ошанін, яку теплу хвилю щирих почуттів мимоволі здійняв у моєму змученому й самітному серці! (О. Шугай)