ЗДУРІЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗДУРІ́ТИ і́ю, і́єш, док., розм.

Док. до дурі́ти 1; утратити здатність розсудливо міркувати, ясно сприймати і розуміти навколишнє. Приклади

Я й бачу, що воно є: здурів парубок, закохався. (Ганна Барвінок)
– Хіба я здурів, щоб гори розкопував, – сердито обізвався Карпо. (І. Нечуй-Левицький)
Можна здуріти від тої повіні [повені] корінців, брунатних, жовтих, білих, тонких, грубих. (М. Коцюбинський)
[Оксана:] Ото, здуріла молодиця, зовсім здуріла! Почув би хто, осміяв би – до стінки розмовляє. (З. Мороз)
Перс-моряк крізь запинало прохрипів: – Поки вони здуріли від болю, в'яжіть їх! (Ю. Логвин)
Він уже звик до самотності, хоча слова [знайомої з Канади] .. – “Та я би здуріла, якби побула одна бодай двадцять чотири години,” – чомусь не викликали поблажливої усмішки, як раніше. (К. Москалець)

Док. до дурі́ти 3; повестися безрозсудно, нестямно. Приклади

Вікно було відчинене .. Він, не довго думаючи, шугнув у нього. З тріском упав мольберт, посипалися на землю фарби, пензлі... – Ти що, здурів, Тарасе? .. – Воля! Іване, воля, воля!! В нестямі він душив за шию друга, підстрибував і все кричав, що .. він тепер на волі. (Василь Шевчук)

Те саме, що скази́тися 1. Приклади

Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, Махнув борідкою, замекав, заскакав. (Є. Гребінка)
Світлійший зупинив позиченого коня й пересів на свого. Цей стенувся, почувши пана. Не полошився, лише квичав, як свиня. Меншиков гладив і заспокоював його. – Здурів кінь, сказився! (Б. Лепкий)

Присл. до здурі́лий 2. Приклади

Івась крикнув удруге ще дужче, ще нестямніше .. Уляна здуріло припала до його [нього]. (Панас Мирний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.