ЗДМУХУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗДМУ́ХУВАТИ ую, уєш, недок., ЗДМУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.

Струменем повітря, подувом зносити, змітати, скидати що-небудь звідкись, із чого-небудь; здувати. Приклади

Довго розглядала Хима той п'ятизлотник, обертаючи його на всі боки, здмухуючи з нього порох. (М. Коцюбинський)
Вона розгладжує списки руками, здмухує якусь крихтину. (А. Хижняк)
Приходив цей хлопчисько до нього .. і не давав його мріям умерти. Він їх розворушував, немов жар у печі, докидав туди своє полінце, здмухував попіл утоми й зневіри, й ті мрії палахкотіли знову. (І. Багряний)
Він уміє, коли потрібно, й здмухнути з власного чола .. похмурість та приохотити інших до веселощів. (Ю. Мушкетик)

кого, що. Переміщати куди-небудь струменем повітря. Приклади

Плавні .. стояли непорушне [непорушно].., тільки верхів'я їхнє кивало гнідим купинням і вітер здмухував із нього легкий пух і ніжною хмаркою гнав понад водами. (Григорій Тютюнник)
Тобі здається, Що лиш крикни тут, то вже сам голос І тебе й шкап'я здмухне у прірву. (І. Франко)
Моє тіло лежить на луці серед озер; я – найвища тут точка земної поверхні. Далебі, космічні вихри, що летять навзаводи із землею, можуть легко здмухнути мене геть. (Б. Антоненко-Давидович)
Кілька листочків на похиленій вербі безнадійно тріпотять, але холодне дихання вітру здмухнуло їх, і вони летять у ще холодніші хвилі річки. (У. Самчук)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.