ЗГРІБАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗГРІБА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗГРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., що.

Гребучи чим-небудь, збирати в одне місце, докупи. Приклади

У присмерку осінньої алеї Згрібають діти каштановий лист. (М. Рильський)
Іван легко підважував заступом із сипкого піску дрібну картоплю, суху і чисту, складав на купки, а тоді згрібав до паперового мішка, якого волочив за собою. (із журн.)
Вона знайшла сухої соломи, згребла її в купку під очеретяною стінкою і запалила. (Б. Грінченко)

Гребучи, загрібаючи, прибирати, скидати звідки-небудь. Приклади

Макс .. згрібає жужмом усі папери й листи, що можуть бути цікаві дорогим гостям, і спускає їх із водою туди, звідки навіть поліція не витягне. (В. Винниченко)
Шмалій бережно згрібає решту монет зі столу, ретельно зашморгує калитку. (М. Стельмах)
Згрібши із столу крихти, вийшов [Марко] надвір. (Григорій Тютюнник)
Хата згорiла пiд час перестрiлок, а навеснi, в зливу, хлинули з гори потоки i згребли рештки в Днiстер. (Р. Андріяшик)

тільки док., розм. Швидким рухом узяти, вхопити що-небудь у руку (руки), рукою (руками). Приклади

Коли знесиленого козака звалили, .. прикажчик згріб його оселедець собі у жменю, одрізав його біля самої голови і з глузливим реготом розвіяв одрізане волосся по вітру. (А. Кащенко)
От він пірнув на дно [моря], згріб в жменю глини. (М. Коцюбинський)
Згрібши квиток, кулею вилетів [сержант] на вулицю. (О. Гончар)
Я згребла гроші, засунула їх пом'ятими, жужмом до нагрудної кишені. (Любко Дереш)

Міцно схопити, обхопити кого-, що-небудь. Приклади

– Дайте хвилиночку татові. Ще набриднете йому, як і мені, – сміялася щасливо, згрібаючи в оберемок малюків. (Микола Чернявський)
Із-за спини в Юхима Шумило виступив і таки щось крикнув громаді. Але Юхим зразу рукою згріб його за плече й турнув з ґанку вниз. (А. Головко)
Верткий, балакучий і дотепний красень згріб худенького Івана в обійми, закружляв ним по хаті. (М. Чабанівський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.