ЗВУЧАННЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗВУЧА́ННЯ я, с.

Дія за знач. звуча́ти. Приклади
  • Андрій не вникає в зміст розмови, лише слухає саме звучання – товариш Рибалко говорить прекрасною українською мовою з милим полтавським акцентом. (І. Багряний)
  • Перебиваючи один одного, звуки відлунювали, вібрували, як музика. Хтось уже вирахував: тривалість звучання – 15 секунд. (О. Шугай)
  • Валя почув дивний звук. Він був схожий на звучання струни блискучої скрипки. (В. Собко)
  • Могутній у своїй силі і принадно сумовитий по звучанню тенор, обриваючи душу, підводився до самого неба. (М. Стельмах)
  • Вона не знала, як дати йому зрозуміти, що в їх домі навіть саме звучання слова “брехня” вважалося непристойним. (Ірина Вільде)
  • Надзвичайна краса народної пісні ще в її крилатому афористичному звучанні. (Т. Масенко)
перен. Характер, зміст, значення. Приклади
  • Тітка Антоніна посіяла молодих зерном і, хрестячись, шепотіла принагідні стародавні добрі слова. Старі народні звичаї перекликались із звучанням бурхливого часу й самі оновлювались, набуваючи вже іншого, новітнього змісту. (О. Довженко)
  • Висока Тарасова могила під Каневом, куди щороку більше й більше приходило людей вклонитися пам'яті великого сина України, поховала в собі лише прах поета, а його твори не тільки жили, а набували дедалі більшого і дужчого звучання. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Незважаючи на те, що я дещо знаю про ту добу, коли боротьба православної людності проти католицизму набирала антифеодального звучання, манускрипт відкривав зовсім незнайомий цікавий світ середньовічного міста. (Р. Іваничук)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.