ЗВУЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗВУЧА́ТИ чи́ть, недок.

чим і без дод. Видавати, створювати звуки. Приклади
  • Я ходжу по своєму кабінету, .. чуткий, як настроєна арфа, що звучить струнами од кожного руху повітря. (М. Коцюбинський)
  • Суворо запінені хвилі Понуро і глухо звучать.... (М. Зеров)
  • Вдруге, втретє лунає барабан. Він звучить настирливо, він страшенно дратує Артема. (В. Владко)
Бути звучним (у 2 знач.), мати гарне звучання (про музичний інструмент). Приклади
  • [Кіндрат:] Повезло вам, повезло. Такий баян трапився. Як звучить! (О. Корнійчук)
Бути наповненим звуками. Приклади
  • Весь ефір звучав .. В холодне безмежжя неслись свист, і виття, і вищання радіошифрів. (О. Довженко)
Поширюватися в просторі, чутися, лунати (про різні звуки, голоси, музику, співи і т. ін.). Приклади
  • Акорд ще звучить і пливе по кімнаті. (Ю. Яновський)
  • Звучала в хаті кришталева музика крапель: – Дзинь... – Дзінь.... (В. Близнець)
Вимовлятися, виголошуватися. Приклади
  • Промова його звучала дуже спокійно і по-діловому. (М. Трублаїні)
  • Він вибирав найнеобхідніші слова, а дід йому проказував, як вони звучать по-турецькому. (В. Кучер)
  • Подумати лише! В першій половині XIX сторіччя Руставелі звучав уже українською мовою. (П. Тичина)
Мати якісь характерні ознаки, риси, певне забарвлення. Приклади
  • Грайворон. Щось таке зворушливе звучало завжди в тім слові Максимові, і так воно звучало йому ще й тепер. (І. Багряний)
  • Вона говорила звичайні ввічливі слова, але для Камнєва вони звучали, як музика. (В. Собко)
перен. Виявлятися в звуках, інтонаціях мови, пісні і т. ін. (про почуття, настрій і т. ін.). Приклади
  • І стук Осьмухіна лунає, і віра в нім звучить безкрая: “Змагайтесь, друзі, з смертю злою, в ім'я безсмертної мети!”. (В. Сосюра)
  • В його наріканнях не тільки не відчувалося злоби, а навпаки, звучала гордість і замилування непокірним характером сина. (Григорій Тютюнник)
  • В тоні його звучала погроза. (М. Руденко)
  • Брунгільда вперше по дев'ятьох роках подружнього життя назвала Гунтера “мій можновладний господарю”. Й се в її вустах звучало дуже щиро. (І. Білик)
перен. Бути наявним або виявлятися, розкриватися в чому-небудь (про зміст, ідею, тему і т. ін.). Приклади
  • Не закінчується в першій половині XVII ст. розробка ідеї князівської України. Вона звучить, як вже згадувалося, в генеалогічному оповіданні 3. Копистенського “Про рід Четвертинських” і у вірші про цей-таки рід А. Кальнофойського. (Валерій Шевчук)
  • У ряді віршів Тичини звучить мотив, який можна назвати передчуттям бурі. (з наук. літ.)
Мати певне значення; справляти якесь враження. Приклади
  • [Назар Петрович:] Спасибі хоч у наказі написано: “у зв'язку з переходом на іншу роботу”. Звучить? (Л. Дмитерко)
  • Спектакль “Тарас Бульба” М. Старицького звучав як широке монументальне полотно героїчних подій. (з мемуарної літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.