ЗВИЧАЯМИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗВИЧА́Й

Див. зви́чай.

ЗВИ́ЧАЙ аю, рідко ЗВИЧА́Й, а́ю, ч.

Загальноприйнятий порядок, правила, здавна заведені в громадському житті й побуті якого-небудь народу, суспільної групи, колективу і т. ін. Приклади
  • Він був менший син у батька, і все батьківське добро, по українському звичаю [за українським звичаєм], припадало меншому синові. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Роман:] Тепер вже так повелося, що: що вулиця, то й звичай; що хата, то й закон. (М. Кропивницький)
  • Піднялася вся нація, бо урвався терпець народу, піднялася відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних панів, за пригноблення. (О. Довженко)
  • У суворих селянських звичаях дівоча вірність стояла врівень з вояцькою честю. (М. Стельмах)
Уклад суспільного життя нації, народу; культура, побут. Приклади
  • Оповідав Михайло про звичаї свого краю, так відмінні від тутешніх. (Г. Хоткевич)
  • З цією землею [Болгарією] і її людьми у Русі була довіку дружба й мир. І мови, і звичаї в них були майже однакові. (С. Скляренко)
Традиційний порядок відзначення яких-небудь подій, свят і т. ін., пов'язаний з виконанням певних дій і використанням відповідних атрибутів, предметів і т. ін. Приклади
  • Дивну, ще не знану пiсню принесли вони, порушуючи звичай колядування. (І. Пільгук)
  • Куліш завжди мріяв, що весілля у нього відбудеться за старим українським звичаєм, що й дівич-вечір буде, і коровай. (О. Іваненко)
тільки одн. Усталений, звичний спосіб, манера поведінки кого-небудь; звичка. Приклади
  • – Так і ви до нас на з'їзд? Радісно, радісно своїх бачити! – заторохтів Проценко по-своєму, одкидаючи геть свою пиху і свій звичай згорда держатися.... (Панас Мирний)
  • – В батьків та матерів є звичай чванитись своїми дочками та синами. (І. Нечуй-Левицький)
  • – В мене такий звичай: доти не лягаю, доки не погасять усіх свічок у домі. (Валерій Шевчук)
тільки одн., розм. Ввічливість, пристойність у поведінці, манерах, дії. Приклади
  • Потішаються [Захарій і Васька] діточками своїми, а найбільш їх послухнянством, звичаєм і що до усього доброго ретиві. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Родом був він із самої низоти [низів], та звичаєм своїм і душею високою всіх в очах князівни переважував, і загорілася вона до нього скритою жагою. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
перев. мн. Правила поведінки, прийняті в певному середовищі. Приклади
  • [Панса:] Ти взяв її від мене в звичаях добрих виховану, чесну, римлянку справедливу – чим же стала вона в твоєму дому [домі]? (Леся Українка)
  • – Як він намагався вивчити всі тонкощі ґречності, всі звичаї, опанувати латинь й закони шляхетської честі! (З. Тулуб)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.