ЗБУДЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

тільки док., кого, що. Док. до буди́ти 1. Приклади

– Я ж іду, прощай! – промовив Федір тихо, щоб не збудити сина. (Панас Мирний)
– Чого ви мене так пізно збудили? – запитав він хрипким зі сну голосом. (Григорій Тютюнник)
Незабаром Річчардо прокинувся, побачив, що надворі вже білий день..! Збудив Катерину. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить. (Т. Шевченко)

тільки док., кого, що, перен. Док. до буди́ти 2. Приклади

Висипала на вулицю дітвора і збудила тишу криком та дзвінким сміхом. (М. Коцюбинський)
Пролетів поїзд з-за кордону, збудивши на хвилину затишок станції. (Д. Бузько)
Моє захоплення – збудити, перебудувати все село – якось прохололо, знітилося. (Я. Качура)
Вуйнині лагідно-допитливі очі силувалися збудити старого з отупіння. (І. Керницький)

що. Виклика́ти, розбурхувати що-небудь (почуття, сили, думки і т. ін.). Приклади

Ученик [учень], який на завдане питання відповідав занадто швидко й гладко, відразу збуджував його недовір'я. (І. Франко)
Люди забували навіть про жертву маврову, такий жаль збуджував до себе Отелло. (О. Ільченко)
Латина, яка звучить з кафедри, захищає вічні істини церкви від цікавості невігласів і збуджує довір'я. (В. Стус, пер. з тв. Б. Брехта)
Спочиваєш ти, наш батьку [Тарас Шевченко], Тихо в домовині, Та збудила твоя пісня Думки на Вкраїні. (Леся Українка)
Постріли збудили напружені до краю сили, і Вікторія продовжує йти. (А. Хижняк)
Телефонний дзвінок Валерія Холода збудив неабиякий ентузіазм у професора археології. (М. Білкун)

кого, що. Виклика́ти стан нервового піднесення, підвищеної активності, неспокою; хвилювати кого-, що-небудь. Приклади

Щось безумовно порочне і хворобливе було в усіх отих гримасах, позах майже всіх постатей, і особливо жіночих, на картинах .. Але тим більш вони вражали і збуджували Павла. (А. Головко)
По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників і гнали їх до громадських стаєнь. (Г. Епік)
Ця тіснота якось збуджувала людей. Вони перемовлялись, встрявали в розмову, ніби давно знайомі. (М. Томчаній)
Гомін маршу, як завжди, збуджує Маковея. Наче крізь величний радісний оркестр пролітає він, ротний соловейко. Йому хочеться співати. (О. Гончар)
[Кіндрат Антонович:] Заспокойся, доню! Щирою промовою ти збудила мене, збудила серце моє. (М. Кропивницький)

кого. Виклика́ти статевий потяг. Приклади

Оля, так її звати, мене дуже збуджує. (А. Дністровий)
Дарця почала пластично танцювати.., немилосердно збуджуючи усіх хлопців у залі. (Любко Дереш)

тільки док., кого, що, з прийм. до. Спонукати до якої-небудь дії. Приклади

Його збудила до громадського життя революція. (В. Еллан-Блакитний)
Урагановий вогонь гармат збудив до бою гвинтiвки й кулемети. (Ю. Яновський)
Неждано в чорному потоці безнадії та безпросвітності зблиснув йому промінь, збудив до життя. (Ю. Мушкетик)
Я зараз картину одну пригадав, що серце збудила до бою. (В. Сосюра)

що, фізл. Виклика́ти подразнення живої клітини чи тканини будь-якого організму. Приклади

Органічні кислоти в поєднанні з іншими речовинами надають продуктам звичного для нас смаку, беруть участь в обміні речовин в організмі людини (збуджують травні залози). (з наук.-попул. літ.)

що, фіз. Виклика́ти перехід якої-небудь системи з основного стану до стану з більшою енергією. Приклади

Актуальним є питання про те, чи не може бути земна кліматична система звичайним підсилювачем коливань зовнішніх кліматоформувальних чинників, які збуджують її стан, – відомий фізичний ефект, який, наприклад, використовують у радіоелектронних засобах зв'язку. (з наук. літ.)

ЗБУ́ДЖУВАТИ ую, уєш, недок., ЗБУДИ́ТИ, збуджу́, збу́диш, док.