ЗАХОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Класти що-небудь у приховане, невідоме для інших місце; ховати. Приклади

– Села, хутори, пасіки, навіть церкви – усе в Стародубщині попалене. – Навіть церкви, щоб люди туди добра свого не заховували. (Б. Лепкий)
Славко миттю заховує міну під підлогу, а Сергій вискакує на подвір'я. (М. Стельмах)
Пилипко собі буцім загрався, а тим часом пригадував, куди б його заховати рукавичку, щоб мати не побачила. (Панас Мирний)
Заховав [Улас] гроші так, що, як йому здавалося, ніхто з сторонніх зроду-віку не міг би здогадатися, куди він їх дів. (Григорій Тютюнник)

кого, що. Поміщати в потаємному місці або навмисне не показувати людям, захищаючи від кого-, чого-небудь. Приклади

[Захарко:] А Василя нема? Чи, може, знов де заховала п'яного? [Домаха:] Не приходив! (М. Кропивницький)
В льох селяни заховали Од чужинців Ворокуту. (М. Нагнибіда)

кого, що. Закривати, затуляти, роблячи невидимим. Приклади

Убрання заховувало витягненість її довгих ніг. (В. Домонтович)
Їх [розвідників] заховували густі кущі дубняку й жимолості. (В. Кучер)
Мені хотілось затулити обличчя руками, щоб заховати його від поглядів. (Ю. Яновський)
Переслідувачі залишились далеко позаду. Ніч і ліс надійно заховали Левка від погоні. (І. Цюпа)

що. Поміщати, прибирати що-небудь у належне, певне місце, зберігаючи від псування, втрати і т. ін. Приклади

Роботу свою заховала [Галочка], кажучи: “Вже тепер ні к чому [ні до чого] починати квітки вишивати, вже суботонька”. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Дід обережно заховав листа за підкладку свого знаменитого картуза. (О. Донченко)
– Пілотку я заховав у кишеню, бо їду й дрімаю... Так і дивись, що загублю.... (О. Гончар)

що, перен. Не виявляти, не показувати чого-небудь; таїти, приховувати. Приклади

Дрібна одноманітність його роботи набридла Альоші. Він ставився до неї з презирством, яке старався заховувати в собі. (І. Микитенко)
Гіркота, що її Голубенко старанно заховував навіть од Васси, розмежовувала його з нею, примушувала триматися на самоті. (Г. Епік)
Метушиться [Любов], щоб заховати збентеженість. (Леся Українка)
Думку дальню, думку одиноку заховав Трясило од усіх.... (В. Сосюра)
[Мирон:] Я не можу заховати від них [робітників], що їх дорогоцінна праця, наша багата техніка, використовується тобою на фронті невміло, без знання діла. (О. Корнійчук)

що. Зберігати що-небудь у незмінному, недоторканному вигляді. Приклади

Отже, святому й Всесвітньому Соборові вгодно, щоб кожна єпархія заховувала в чистоті й без перешкоди ті права, які належать їй від початку. (І. Огієнко)
– Чудову, панської можності думку я заховаю на спогад, – .. відповів крізь зуби Потоцький. (М. Старицький)
А там, за грубкою, під причілковою стіною, мучилась на постелі Маріора. Жовті запалі лиця ледве заховали давні риси. (М. Коцюбинський)

Не змінювати попереднього виразу, зберігати певний стан. Приклади

На все те гляділа Шарлота й заховувала дуже поважну міну. (Л. Мартович)
Гостроязикі аспіранти потай підсміювалися над Холодом .. Але в вічі йому ніхто цього не говорив, і професор заховував спокій і поважність. (П. Загребельний)
Датан, заховуючи зверхню побожність, все ж знаходив хвилину, щоб шепнути братові щось уїдливе, саркастичне. (Г. Хоткевич)
– Громадяни! Заховуйте порядок! Розходьтеся без паніки! (В. Винниченко)

тільки док., кого, розм. Поховати, закопавши в землю (померлого). Приклади

В далекому краю, В чужу землю, чужі люде [люди] Мене заховають. (Т. Шевченко)
Благає [чумак] хоч притиками викопати йому діл глибокий, зробити домовину хоч з рогожі та заховати в степу край дороги, висипати високу могилу, щоб з тої могили видно було його рідну Вкраїну.... (М. Коцюбинський)

ЗАХО́ВУВАТИ ую, уєш, недок., ЗАХОВА́ТИ, а́ю, а́єш, док.